Володимир Гройсман і мільярд: як прем'єр-міністр "підкупив" депутатів

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман може собою пишатися. Вчора Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект держбюджету на 2017 рік. Нинішній глава уряду, на відміну від багатьох своїх попередників, дотримується прописаної в законодавстві процедури затвердження головного фінансового документа країни. А ось від методів, які минулі прем'єри використовували для досягнення результативного голосування, Володимир Гройсман, схоже, відмовлятися не поспішає.

За підрахунками РБК-Украина, вчорашнє результативне голосування в Раді обійшлося держбюджету в 1 млрд. гривень. Саме стільки, до кінця року, отримають з бюджету на фінансування своїх округів депутати – мажоритарники. Гроші надійдуть на місця у вигляді субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів. Примітно, що голоси опозиціонерів обійшлися прем'єру в два рази дорожче, ніж підтримка коаліції. Про те, як Гройсман домігся важливого для себе голосування в матеріалі Максима Каменєва і Надії Андрікевич Марш невдоволених.

Напередодні голосування про бюджет парламентські фракції традиційно намагалися торгуватися з БПП, вимагаючи прийняття принципових для них законів. Так фракція "Народного фронту" ще у понеділок фактично поставила союзникам по коаліції ультиматум – вони не голосують за бюджет поки Рада не схвалить принциповий для "фронтовиків" закон про спецконфіскацію. З різних причин не збиралися голосувати за бюджет і ситуативні союзники коаліції з "Самопомочі", РПЛ і "Батьківщини". Соратники Юлії Тимошенко були не задоволені не тільки самим бюджетом, показники якого, за словами депутатів, на 20 % занижені, а і рівнем співпраці з урядом, а точніше відсутністю такого співпраці. "Гройсман ігнорує нас. Він не приходив до нас на фракцію. Навіть до "Самодопомочі" ходив. Коли міністр інфраструктури хотів, щоб ми проголосували за дорожній фонд, то він прийшов до нас на фракцію, і в результаті - ми проголосували", - скаржиться РБК-Україна один з депутатів від «Батьківщини». Але це все емоції. Факт в тому, що профільний комітет Ради з питань бюджету не врахував відразу кілька принципових для Тимошенко і компанії поправок. Зокрема, про підтримку малих сільгоспвиробників і деофшоризації. У "Самопомочі" процесом підготовки проекту бюджету, як і прем'єром, задоволені.

Соратники мера Львова Андрія Садового відзначають, що вперше за останні кілька років бюджет готувався у відповідності з регламентом Верховної Ради. Але, віддавати свої голоси за документ вчора вони не поспішали. "Ми не можемо підтримати бюджет. Для профілактики - щоб у парламентській більшості не розслаблялися", - пояснив РБК-Україна один з депутатів фракції. У Радикальної партії теж були свої вимоги. Олег Ляшко, як і "Батьківщина", був незадоволений тим, що в проекті бюджету не врахували його з соратниками пропозиції, а їх виявилося чимало. "У першу чергу це збереження спецрежиму оподаткування для сільгоспвиробників, фермерів, відновлення державного фінансування закладів професійно-технічної освіти, індексація пенсій, підвищення витрат на освітню та медичну галузь, заробітні плати бюджетників", - сказав Ляшко, після чого поспішив на нараду до спікера Андрія Парубія. Втім, депутати коаліційних фракцій прогнозували, що в кінцевому підсумку РПЛ все-таки проголосує "за", і жартували, що як і в минулому році, Ляшко і його прихильники отримають непогані фінансові преференції.

У Парубія Ляшко пробув 20 хвилин, після чого дуже задоволений повернувся в кулуари парламенту. На питання кореспондента РБК-Україна, чому він такий задоволений, лідер РПЛ заявив, що "життя - прекрасне" і поспішив у зал засідань. Втікали від відповіді на питання про те, як будуть голосувати і соратники Ляшко. "У нас демократія у фракції. Як Олег Валерійович вирішить - так і буде", - сказав нардеп від РПЛ Андрій Лозовий. Не підтримував бюджет і "Опозиційний блок", адже уряд і бюджетний комітет Ради не підтримали пропозицію ОБ розширити видаткову частину основного фінансового документа країни ще близько на 50 млрд. гривень, які ті пропонували направити на соціальні витрати.

Вчора вранці НФ спробував домогтися, щоб закон про спецконфискацію лише включили в порядок денний. Але голосів під це не знайшлося. "Це був радше символічний крок. Наступного тижня Рада все одно схвалить порядок денний сесії і цей проект, як і 2,5 тис., потрапить туди. Але наші союзники навіть на такий жест не здатні", - обурювався в неформальній бесіді з РБК-Україна один з впливових "фронтовиків".

Тим не менше, ближче до обіду в НФ заявили, що підтримають бюджет, навіть не дивлячись на це. Зробив це лідер партії Арсеній Яценюк. Ближче до 12-ої він несподівано вперше за довгий час з'явився в кулуарах Ради. "Мене турбує поведінка фракції БПП, коли президент звертається до фракції, а фракція дає тільки половину голосів за ухвалення закону про встановлення справедливості та конфіскації активів колишнього режиму. Це не пристойно. Я думаю, що необхідно в найкоротші терміни, щоб президент не просто дав вказівку своїй фракції, а просто зустрівся з фракцією, і український парламент на кінець прийняв законне і справедливе рішення, яке дає можливість конфіскувати 1,5 мільярда, спрямувати на ті соціальні виплати, які пропонує наша фракція", - розповів Яценюк. Як виявилося до того часу прем'єр Володимир Гройсман, який вчора також приїхав у Раду успішно вирішив питання пошуку голосів на підтримку бюджету. 

Поки БПП і "Народний фронт" з'ясовували відносини з приводу проекту закону про спецконфіскацію, Володимир Гройсман вирішував завдання пошуку голосів за бюджет серед депутатів-мажоритарників з усіх фракцій і груп. Поговоривши з понад десятком депутатів, РБК-Україна відновило хід подій. У середу ввечері прем'єр-міністр провів зустрічі з мажоритарниками. Ті поскаржилися йому, що уряд не виконує взяті перед ними зобов'язання. Нібито, в минулому році, також при затвердженні бюджету, тодішній глава уряду Арсеній Яценюк пообіцяв профінансувати соціально-економічні проекти в округах. Гроші були закріплені в бюджеті у вигляді субвенції за програмою "Проведення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих регіонів" (додаток №7 закону про держбюджет-2016). Примітно, що напередодні призначення Володимира Гройсмана прем'єром, мажоритарники також зустрічалися з ним, і тоді він пообіцяв їм, що виконає зобов'язання Яценюка. Але до середини жовтня багато хто з депутатів обіцяних грошей так і не дочекалися. "На мій округ, наприклад, повинні виділити 40 млн. гривень. У мене вже і всі тендери проведені, проектна документація затверджена, можна починати будівництво, але всіх грошей Кабмін так і не перерахував", - розповів один з депутатів. На наступний рік депутати зажадали для себе гарантій. 

В основному фонді проекту бюджету-2017 передбачена додаткова субвенція на "Соціально-економічний розвиток окремих територій" в розмірі 1 млрд. гривень. Принцип розподілу цих грошей невигадливий – кошти спрямовуватимуться виключно на проекти в рамках мажоритарних округів депутатів. Список територій і суми їх фінансування уряд, як і в минулий раз, планує передбачити в додаток №7 держбюджету. Поки що ця інформація недоступна. "З 1 млрд. гривень субвенції 365 млн. на свої округи отримають депутати від коаліції, інші 635 млн. – позафракційні члени депутатських груп "Воля народу" та "Відродження", - стверджує один з депутатів-мажоритарників.

Важливий момент – розподілом мільярдної субвенції в наступному році буде займатися не Мінфін, а уряд, а це означає, що вплив прем'єр-міністра при вирішенні питання, хто скільки отримає, буде колосальним. Відповідну зміну також внесли в проект бюджету-2017. Роздача грошей на потреби мажоритарників – не ноу-хау Гройсмана. Цей засіб стимуляції народних обранців при голосуванні за бюджет використовував ще уряд часів Віктора Януковича. Особливо запам'яталося голосування за проект бюджету-2014 року. Тоді Ігор Мярковський (у той час перший заступник міністра фінансів) і Євген Геллер (на той час глава бюджетного комітету) за ніч напередодні голосування "нарізали" депутатам у загальній складності 2 млрд. гривень.

Не забув уряд і про депутатів-списочниках. Уряд готовий піти на підвищення зарплати парламентарям. Відповідну норму акуратно сховали в додатку №2 до проекту постанови про висновки і рекомендації до держбюджету-2017. Згідно з документом, оклад рядового депутата з 1 листопада 2016 року буде становити 25 мінімальних зарплат, тобто 36 тис. 250 грн. Для порівняння - зараз депутат отримує в середньому 17,5 тис. гривень. Заступники керівників депутатських фракцій та заступники голів комітетів будуть отримувати 26 мінімальних зарплат, голови комітетів і фракцій - 27, а спікер Андрій Парубій – 30 (43,5 тис. грн). Ці та інші поправки до держбюджету, схвалені напередодні бюджетному комітетом Ради (понад 400 з поданих 1167) були оформлені проектом постанови, в другому пункті якого йшлося про те, що парламент доручає уряду підготувати проект закону про держбюджет-2017 до другого читання. Іншими словами, прийняття проекту постанови автоматично означало прийняття закону про держбюджет-2017 в першому читанні. Уже за традицією проект постанови пройшов всі стадії розгляду з космічною швидкістю. Він був зареєстрований вчора і вчора ж проголосований за основу і в цілому. У першому випадку кнопку "за" натиснули 245 депутатів, у другому – 230. Коаліція у складі БПП і "Народного фронту" при першому голосуванні дала 182 голоси, у другому - 176.

Плече Володимиру Гройсману підставили позафракційні депутати і депутатські групи "Воля народу" і "Відродження", давши 59 і 53 голоси, відповідно.     Проект закону про держбюджету в другому читанні депутати повинні розглянути до 20 листопада (так зазначено в законі про регламент). На той час бюджетний комітет зможе підготувати нову порцію поправок до документа. А Володимир Гройсман - придумати новий сценарій для успішного голосування.