93% лучан не вважають медицину безкоштовною(Фото)

«Інститут аналітики та адвокації» провів соціологічне дослідження, що показало, як мешканці Луцька сприймають медицину в Україні і що думають про її майбутнє.

Чи погодитеся ви, що медицина у нашій країні безкоштовна? Цим питанням експерти «Інституту аналітики та адвокації» задалися, досліджуючи стан охорони здоров’я в Україні та у Луцьку зокрема. Результати соціологічного опитування очікувані, але від цього не менш безнадійні: 87% опитаних лучан вважають, що медицина у місті безкоштовна лише на словах, ще 6% сумніваються у цьому.

Експерти «Інституту аналітики та адвокації» дізналися, що 87% опитаних додатково витрачають на своє лікування від 1000 до 3000 гривень, а часом суми доходять і до 5 тисяч на рік! При цьому лише 31% мешканців Луцька задоволені послугами у державних лікарнях. Виникає дисонанс: ми платимо за лікування, але його якість не зростає.

Це одна з причин, чому лучани прагнуть уникати походів у заклади охорони здоров’я. Більшість відвідують лікаря лише у крайньому випадку — захворівши, за довідкою, однак майже ніколи — для профілактики. Так, майже 67% опитаних сказали, що лише час від часу з’являються у лікарнях, рідше, ніж раз на квартал — лікуються самостійно. Хоча все світове товариство, у тому числі й українське, визнало життя і здоров’я найбільшою цінністю людства, а отже, державі варто визначати медицину однією з головних галузей.

Недофінансування і пасивність влади стосовно медицини в Україні, лазівка для корупції — це основні передумови ситуації, яка склалася у закладах охорони здоров’я у Луцьку. Звісно, існує не один вихід з такого положення. Те ж соціологічне опитування показало, що лише 13% лучан проти переходу на страхову медицину, 11% байдуже це питання, а більшість — 76% — цілком підтримують ідею, тим паче, що багато послуг у лікарнях вже платні.

Постає питання: якщо лікування перестає бути безкоштовним, у держави бракує фінансування на охорону здоров’я, а населення це розуміє і не схвалює — що нам заважає перейти на страхову медицину?

Під час дослідження було опитано 800 респондентів методом особистого поквартирного інтерв’ю відповідно до квотної вибірки за демографічним показником Луцька.

Катя Кролевська, «Інститут аналітики та адвокації»