Потрібна віра в себе, - гравець ФК «Волинь»

Роман Степанов – один з найдосвідченіших гравців футбольного клубу «Волинь». Автор першого гола у ворота «Черкаського Дніпра» ще нещодавно тренував тринадцятирічних юнаків, а тепер покликаний допомогти рідній команді вже у новому статусі. Про враження від старту сезону, дебютний м’яч у футболці «хрестоносців» та взаємодію із партнерами центрфорвард розповів клубній прес-службі ФК «Волинь».

- Романе, про що Ви подумали, коли вдалось забити дебютний гол у ворота «Черкаського Дніпра»?

- Не повірив, що таке буває. Емоції зашкалювали. П’ять років не грав професійно. А тут виходить, що в першій лізі  забиваєш. У попередній грі з «Жемчужиною» в мене був ідентичний момент, навіть кращий, але забити не вдалось.  

- Важливо для тебе було забити саме на «Авангарді» перед власними вболівальниками?

- Дуже важливо.  Як взнали, що мене заявили на першу лігу, то певно на чоловік двісті більше почали ходити на футбол. І друзі, і куми, і ті, що я навіть не сподівався. Всі дзвонять, питають. Мої діти ще й м’ячі подають (юнаки у віковій категорії U-13). А ще в матчі з «Балканами» я сидів і розказував їм як подавати м’ячі.  

- Настільки важко було перелаштуватися з аматорського рівня на професійний?

- Важкувато. Виходить, що ми в аматорах раз в тиждень грали. Два тренування було. А тут кожен день тренування. Важко дуже, насамперед фізично.

- З позиції нападника відчуваєте вищу кваліфікацію захисників суперників, ніж в аматорських матчах?

- Звісно. Тут навіть не порівняєш. Я фізично ще не повністю готовий, а центральні захисники ж завжди кремезні, тому важко. Якби збори з командою проходив, то можна було б і зайву вагу скинути, і привести себе в порядок. Тоді було б легше. А так подзвонили, сказали, що треба. Я не знав, чи зможу допомогти. Це було неочікувано. Я вже три роки займаюся тренерською діяльністю. Вирішив закінчити з аматорським футболом і більше переключився лише на тренування дітей. Не хотілось бути і не там, і не там. А тут подзвонив головний тренер і запросив на вечірнє тренування. Я кажу «Яке тренування, Ви жартуєте? У мене вже бутси позасихали»(сміється). Потім вже Віталій Володимирович Кварцяний набрав і сказав, що треба.

- Впевнений, що Ви уважно спостерігали за діями одноклубників на старті сезону. Чого не вистачило команді у перших матчах, аби здобути більше очків?

- Не було фарту, м’ячі не влітали. Так само – молодість. Там не добіг, там ще щось. Треба було здобути ту першу перемогу для впевненості. Після перемоги над «Черкаським Дніпром» має з’явитися віра в себе. Всі тренуються, всі хочуть грати. З тренувальним процесом проблем немає. Всі працюють в повну силу, а в грі чогось не вистачало.

- Гравців вашого віку у команді практично немає. Можна згадати хіба що Віталія Неділька та Олега Герасимюка. Не важко знаходити порозуміння з молодшими партнерами?

- Не важко. Тим більше, що вони і в Прем’єр-Лізі грали, і в U-19 . Я їм говорив, що коли в нас був випускний рік, ми закінчували одинадцятий клас, то у нас не було ні U-19, ні дубля. Ми ставали чемпіонами і віце-чемпіонами України в змаганнях ДЮФЛ. В нас команда була дуже сильна, але тоді в основу взяли декілька чоловік. Зараз така ситуація в українському футболі, що одна молодь грає в Прем’єр-Лізі. Колись такого не було. Для них зараз є дуже великий шанс, щоб грати, прогресувати, показувати себе.

- Ви згадували про своїх вихованців з U-13. Чи є там хлопці, які в перспективі зможуть посилити основну команду «Волині»?   

- Звісно, у нас є перспективні. Буде з кого вибрати. Тільки треба, щоб була голова на плечах. Зараз же пішли агенти, ще там хтось. Накручують футболістів. Дуже багато моментів, що хтось когось задурив. Той пішов, інший. А що кращого в них?  Вони тут росли, тут грали. Десь хочуть найти краще, але ж не дарма кажуть, що краще там, де нас немає.

- Наскільки важко для молодого футболіста перейти з розряду «вічно перспективного» до справжнього професіонала у дорослому футболі?

- Потрібна віра в себе. Потрібно думати  про свою поведінку поза футбольним полем, дотримуватись режиму, дивитись за собою і головне – тренуватися на повну силу.

- Чого очікуєте від виступів команди у цьому сезоні?

- На кожну гру потрібно налаштовуватись як на останню, а там подивимось скільки очок наберемо. Хотілось би якомога вище фінішувати,  в п’ятірці чи шестірці.

Прес-служба ФК «Волинь» Луцьк (Андрій Мошкун)