Уява 5-річної дитини крізь об'єктив фотокамери

Фотосерія "Дві кімнати" про сина та дитинство – час, який швидко минає і який згадуємо, розглядаючи старі світлини. Так каже про світлини сам автор –Тарас Бичко для інтерв'ю УП. Культура.

Більше року тому я переглядав зроблені удома фотографії та помітив незвичний, як для сімейного альбому, кадр. Мені захотілось зробити серію домашніх фотографій, які зацікавлять не лише мене та родичів, але і незнайомих мені людей.

Утім, моя головна мета – подарувати сину особливі фотографії, створити своєрідне кіно із окремих кадрів про його минуле, які б викликали не лише ностальгію, але й багато приємних спогадів. Сподіваюсь відтворити та передати атмосферу дитинства, показати світ дитячих ігор, фантазій та емоцій.

У фотографуванні вдома присутнє щось казкове, навіть феєричне – це наче упіймати дитячий сон. Звичайно, інколи хочеться втрутитись, попросити дитину зробити чи повторити рух, який буде ефектно виглядати у кадрі, але мені здається, що це буде даремна праця. Глядач одразу відчує фальш, та й син, коли підросте, просто мені не повірить.

Я обмежив простір зйомок проекту двома кімнатами свого помешкання, у якому знаю кожен куточок. Намагаюсь проводити з дитиною якомога більше часу, бути учасником його історій та придуманих ним забавок, а мій фотоапарат завжди лежить недалеко на столі.