Сонце і вітер зекономлять світло

Вітряка на території однієї з садиб передмістя добре видно з багатоповерхівок спального району Луцька. Більшість вважають цей пристрій забавкою. І неабияк дивуються, коли дізнаються, що він дозволяє родині економити електроенергію.

…До того, що Михайло Цинделіані з села Липини постійно щось майструє у себе на обійсті, його сусіди вже звикли. Всі добре знають, що у чоловіка золоті руки, тому ніхто особливо на це не звертає уваги –у кожного свої клопоти. А от коли за парканом у липинця виросла якась чудернацька щогла, з цікавістю гадали, що з цього вийде далі. І лише коли над нею одного дня зашуміли крила, сумніви розвіялись. Чоловік встановив у себе на обійсті вітряк.

«Тепер ми повністю енергонезалежні і нічого не платимо за електроенергію, -розповідає Михайло Цинделіані. – До того ж захищені від перепадів напруги, які нерідко бувають у нас в селі. Вітрогенераторна установка має потужність від 3 до 5 кіловат. Вона виробляє в місяць від 550 до 600 кіловат електроенергії. Для такого будинку, як наш, її цілком вистачає, а в літні місяці ще й буває забагато. Частину цієї електроенергії можна пустити на підігрів води».

Михайло Цинделіані родом з Грузії. П’ятнадцять років тому він познайомився з волинянкою, закохався і переїхав жити в село до дружини. Чоловіка, що змалку мав тягу до техніки, у  Луцьку доля звела з інженером-енергетиком Юрієм Сливою. Той зацікавив його розробками енергозберігаючих технологій. Нині обоє створили фірму «Еко Енергія Луцьк»  і  працюють разом над втіленням у життя проектів економних альтернативних систем енергопостачання і теплозабезпечення. Вітрогенератор –одна із перших розробок луцьких винахідників. Для його встановлення на території, де розміщене обійстя родини Михайла Цинделіані, є всі необхідні умови.

«Волинь –регіон, відкритий всім вітрам, вони тут дмуть часто і сильно, -каже Юрій Слива. –Середня річна швидкість вітру тут приблизно 4.5 метра. У деяких областях цей показник складає лише 3,1- 3,2 метра. Тому саме швидкість вітру у першу чергу враховують при встановленні таких генераторів. У нашому випадку вона дорівнює 4, 82, навіть трохи вище за середню по області. До того ж будинок, де мешкає Михайло, знаходиться на підвищенні. Це теж має значення, якби він стояв у низині, потужність установки була б менша».

За словами Юрія Сливи, вітрогенератор вони сконструювали за спрощеним варіантом. Ця установка не має редуктора.  Пластмасові крила-лопаті вітряка розміщені прямо на осі генератора. Вітродвигун, закріплений безпосередньо на осі генератора, при обертанні гвинта виробляє електричний струм. Він поступає на контролер, який контролює заряд акумуляторів. Змінний струм 220 вольт виробляє інвертор, що живить всі побутові прилади в будинку. Такий пристрій, як інверторний модем, рахує, скільки отримали енергії, і скільки спожили.

20 кВт

 Пан Юрій каже, що майже всі деталі до свого винаходу вони придбали в Україні. Змонтували і встановили її самі, тому загалом собівартість вітрогенератора для господаря обійшлася в 2 тисячі доларів. Винахідники стверджують, що вітряк окупить себе через 5 років. Вони кажуть, що їх розробкою вже зацікавились не лише на Волині, а й в інших областях України. Окрім того, переконують вони, на електричному струмі з вітрогенератора можна заробляти. Згідно «зеленого тарифу», частину зайвої електроенергії з генеруючих установок за вигідною ціною буде купляти держава. Так само можна продавати надлишки енергії, яку виробляє сонце. На гаражі у Михайла Цинделіані, який водночас є лабораторією, винахідники розмістили сонячні модулі різного зразка.  Екоенергетики кажуть, що влітку вони забезпечують господарство енергією більш, ніж  достатньо. І стверджують, що нині, коли електроенергія суттєво подорожчала, від замовників на встановлення  альтернативних систем енергопостачання у них відбою немає.

Текст: Вікторія ГРИЩУК