Пасажири очима водія маршрутки

Мало не щодня пасажири нарікають на роботу водіїв маршруток, сперечаються з ними, конфліктують, не здогадуючись, наскільки ця справа - відповідальна. Адже від водія залежить життя та здоров’я пасажирів, яких він перевозить. Окрім цього, він має вчасно, безпечно та з комфортом доставити пасажира у потрібне місце.

Для того, аби читач дізнався про всі "підводні течії" водійської праці, ми поспілкувались із водієм одного з  міських маршрутів Ігорем Петровичем (змінено).

- Перш ніж "вийти в рейс" нас перевіряють на вміст алкоголю в організмі та міряють тиск. Якщо все гаразд, то на талоні ставлять печатку і відправляють у сервіс, де детально оглядають маршрутку. Якщо маршрутка є технічно справною – можу відправлятись у рейс, - зауважує водій.

Щоб пасажиру було приємно їхати, шофер має подбати й про чистоту транспорту, вимивши його звечора ззовні та зсередини.

- Хоча  і прибираєш автобус перед початком зміни, однак, до вечора салон - в жахливому стані. Знаходжу там огризки від яблук, пляшки з-під пива, стаканчики від кави... Ще гірше, коли пасажири нищать сидіння, наліплюють жуйки, а спинки розфарбовують маркером. Ну  для чого таке робити? - обурюється пан Ігор.

Не нищіть сидіння. Можливо, вам доведеться ще на них сидіти...

unnamed (1)

unnamed (2)

Маршрутка - не альбом для малювання...

Розмовляти телефоном та палити за кермом Ігор Петрович собі не дозволяє. За його словами, водію слід крутити баранку, видавати людям решту, слідкувати за зупинками, а на гаяти часу на телефонні розмови й паління.  Також водій обурюється, коли праворуч нього сідають люди, які дозволяють собі розмовляти телефоном.

- Одного разу сіла біля мене жіночка, дістала з сумки телефон і почала розповідати комусь про те,  що купила нижню білизну. Ну ви уявляєте? Сорок хвилин вона детально описувала кожну ниточку на новому бюстгальтері. Я ж попросив її пересісти на заднє сидіння, або завершити розмову. Вона ж почала кричати як навіжена, мовляв, я обмежую її свободу, - сміючись, розповідає водій.

За словами пана Ігоря, хамство у його професії трапляється чи не щодня. Дивно те, що хамлять найчастіше люди старшого віку, які відмовляються платити за проїзд, нарікаючи, що 3 гривні для пенсіонера – це  надто багато. Обмежень щодо кількості пільговиків в салоні Ігор Петрович не ставить: везе всіх, щоб не ображались. "Зайців" водії маршрутного таксі бачать із закритими очима.

- Коли працюєш на маршрутці не один рік, то поступово вивчаєш людей і знаєш, чого очікувати від них... "Зайців" бачу у дзеркало, навіть коли цей «сміливий» заходить на задні двері. Мушу встигнути порахувати кількість людей, яка зайшла у салон та слідкувати за тим, щоб всі оплатили за проїзд. За вуха з маршрутки не витягаю нікого, але наголошую на тому, щоб всі платили, - акцентує Ігор Петрович.

У багатьох містах України практикують присутність контролера у маршрутках. Це спрощує роботу водіям, адже тоді вони зосереджені лише на керуванні транспортом. Зі слів пана Ігоря, контролер водію буде потрібний лише в тому випадку, коли заробітна плата перевізників буде належною. Окрім того, розповідає, що у нього мало не щотижня - незаплановані вихідні через технічні несправності маршрутки.

- Вона ламається часто. Прикро, коли ти виїхав в рейс, загрузився пасажирами і, не проїхавши й половини шляху, у тебе раптово виходить із ладу щеплення. Тоді доводиться віддавати пасажирам гроші за проїзд, їхати в автосервіс і ремонтувати маршрутку, - ділиться враженнями водій.

Часто люди нарікають на набридливі автоматичні оголошення зупинок, які призначені, зокрема, для туристів. А буває й таке, що пасажири дуже прискіпливі до музики, яка грає у салоні.

Ігор Петрович розповідає, що зупинки й сам оголошує пасажирам, якщо у цьому є необхідність. Автоматичне ж оголошення вимкнув, бо відволікає. Музику не вмикає, бо вона заважає зосередитись та чути пасажирів, які просять зупинитись. Відтак пригадує випадок, після якого мало не кожен водій міста задумується над тим, чи варто вмикати музику, чи ні.  

- Працював зі мною колись один чоловік, який в маршрутці завжди крутив «русскій шансон». Одного разу до нього "причепився" один із пасажирів. Мало того, що цілу дорогу називав його сепаратистом і сином Путіна, то ще й, доїхавши з ним на кінцеву зупинку, почав лізти до нього з кулаками. Довго з цього випадку сміялись всі водії, тому у багатьох маршрутках, задля власної безпеки,  музику зараз не вмикають, - розповідає Ігор Петрович.

Бути водієм  – відповідально. Ми часто нарікаємо на те, що водії із запізненням дають решту, не зупиняються на потрібній нам зупинці, курять, голосно слухають музику, довго стоять на зупинках, і пасажирів возять, як дрова. Та чи всі водії такі? Наші люди охоче користуються пільгами. Погодьтеся, рідко хто платить за проїзд, якщо може їхати безкоштовно. Та чи варто проклинати водія, коли той просить показати посвідчення.

P.S. Ми так рідко говоримо «дякую», коли виходимо із маршрутки, і зовсім не вживаємо слова «будь ласка», коли просимо про зупинку. Можливо, після цих слів їздити в маршрутках стане приємніше?

Текст:  Анастасія Качина