Під мостом – холодно, в підвалі – сиро й вогко

…Засмальцьований одяг, брудна нечесана голова, сморід від давно немитого тіла. З такою категорією людей, що з різних причин опустилися на соціальне дно і часто-густо змушені ночувати просто неба, стикалися практично всі жителі міста. Журналісти сайту «0332.ua» дізнались, де безхатьки у Луцьку можуть отримати допомогу.

«Оскільки в нашому місті нема державних установ, що опікуються бездомними людьми, вони можуть звертатися до нас, - каже Лариса Колядко, заступник директора територіального центру соціального обслуговування міста Луцька.

«Незважаючи на те, що наша основна категорія- одинокі люди похилого віку та інваліди, безхатькам ми допомагаємо незалежно від того, скільки їм років і чи мають вони групу інвалідності. Якщо отримуємо інформацію про таких осіб, тоді до них виїжджає соціальний працівник і пропонує прийти в територіальний центр. Ми одразу їм даємо можливість підібрати собі одяг в кімнаті дарованих речей і годуємо.

Того ж дня вони пишуть заяву на ім’я міського голови або у ЦНАП і отримують дозвіл на безплатне харчування. Також бездомні особи повинні обов’язково звернутись у медзаклад для обстеження –можливо, у людини є якісь заразні хвороби або вона потребує стаціонарного лікування», - додає вона.

У територіальному центрі безхатьки також можуть прийняти душ, постригтися, попрати постіль і навіть отримати консультацію психолога. 

Втім, далеко не всіх вдається розговорити. Дехто вперто не йде на контакт, інші, навпаки, розповідають про себе охоче, проте насправді їх історії життя виявляються вигаданими. За словами Лариси Колядко, причини того, чому люди опускаються на соціальне дно, різні. Одних ошукують шахраї і вони в результаті опиняються без житла, інші потрапляють на вулицю через борги по кредитах. Буває, подружжя розлучається і чоловік залишає квартиру жінці у надії на краще життя, а сам невдовзі поповнює лави безхатьків і змушений ночувати  під мостом або по підвалах. Багатьох приводить на вулицю алкогольна та наркотична залежність. Є й чимала кількість осіб, що після повернення з місць позбавлення волі виявляються нікому не потрібними.

У числі останніх –  56-річний Володимир Поганяйлов. 16 років життя він провів за гратами. 

«Два рази я відбував термін у в’язниці в Україні, третій – вже в Росії, де випало бути на заробітках, -розповідає чоловік. –  Засудили за хуліганство «по п’янці», останнього разу – за грабіж. Коли звільнився, вирішив приїхати додому, в Луцьк. Проте тут мене ніхто не чекав – батьки за той час, що я сидів у в’язниці, померли, і у нашій квартирі на вулиці Львівській вже жили інші люди».

Довгий час Володимир Поганяйлов кочував по квартирах знайомих та перебивався випадковими заробітками. Нині має змогу повноцінно харчуватися та  отримувати одяг і необхідні речі побуту у територіальному центрі соціального обслуговування. 

Вдень він приходить сюди, а на ніч йому дають тимчасовий прихисток у Центрі обліку бездомних осіб Волинського обласного благодійного фонду «Переображення». 

Фото0889
Изображение 004

Ця установа, що існує з 2009 року, допомагає безхатькам відновити документи, сприяє отриманню пенсій та соціальних допомог, поселенню в будинки-інтернати. А з 2014 року з ініціативи самих працівників Центру обліку тут відкрили відділення для нічного перебування безпритульних у зимовий період.

«Наші площі невеликі, у 2 кімнатах ми можемо розмістити на ніч 10 чоловіків і 2 жінок, -  директор Центру обліку бездомних громадян при  Волинському обласному благодійному фонді «Переображення» Віктор Гаврилюк показує нам приміщення. – Перед поселенням всі мають обов’язково принести результати обстеження на туберкульоз і довідку зі шкірно-венерологічного диспансера. Потім черговий реєструє їх, дає чистий одяг. Перед сном пригощаємо безпритульних вечерею. Перебувати у нас вони можуть до 8 ранку, потім ми просимо їх звільнити приміщення».

ВІДКРИТКА 026

За словами Віктора Гаврилюка, згідно законодавства відкривати відділення нічного перебування вони мають за умови, якщо температура повітря протягом 5 днів поспіль тримається 5 і більше градусів морозу. Втім, зізнається, що минулоріч пошкодували людей, почали працювати при вищій температурі. За всю зиму прийняли на нічліг 22 осіб.  Нинішнього року планують відкриватися з 28 листопада. Кімнати для поселення вже готові. (Щоправда, як виняток Володимиру Поганяйлову дозволили ночувати тут раніше визначеного терміну).

До слова, відповідно до «Програми соціального захисту населення міста на 2016–2020 роки», із міського бюджету виділили фiнансову пiдтримку ВОБФ «Переображення» для забезпечення дiяльностi Центру облiку бездомних осiб та вiддiлення нiчного перебування в cyмi 50 тисяч гривень.

Віктор Гаврилюк каже, що лише цьогоріч до нього за допомогою звернулися понад 200 людей. Загалом за весь час існування центру стало на облік 640 осіб.

«Ми прагнемо бути не просто соціальною установою, де людина може отримати необхідну послугу або переночувати, -стверджує Віктор Гаврилюк. -  Намагаємось допомогти безпритульним піднятися з соціального дна. Алко-та наркозалежним пропонуємо пройти реабілітацію. Шукаємо нашим підопічним роботу, відновлюємо документи. Приміром, Поганяйлову допомагаємо нині оформити пенсію, аби він міг влаштуватися в геріатричний пансіонат.  З такими людьми буває нелегко, тому що багатьох влаштовує ситуація, в якій вони опинилися. Але є й хороші результати – дехто з наших колишніх підопічних зумів перебороти себе. Вони повернулись у сім’ї, знайшли роботу. Є й такі, що прийшли до нас працювати волонтерами. Це найбільша радість, значить наша праця не пропала марно».

Текст: Вікторія ГРИЩУК

Фото – Любомира Безручка, Вікторії Грищук та  та з архіву Віктора Гаврилюка.