Гурт «Rahis»: «Нас здивував менталітет українців»

Нещодавно в Луцьку виступив гурт з сусідньої Білорусі – «Rahis». «Творчий Луцьк» вирішив не втрачати нагоду і розпитати про враження «приїжджих» музикантів про Луцьк і про стан білоруської музики. Ми поспілкувалися із вокалістами колективу Денисом Філіпенком та Дмитром Язвінським.

Зліва - Дмитро Язвінський, справа - Денис Філіпенко

- Чи вперше ви в Україні, зокрема в Луцьку, які у вас враження про нашу державу?

Денис: Я часто буваю тут, у вас країна дуже симпатична і історія велика.

Дмитро: І найголовніше – це люди, прекрасні люди. Більше того, всі знають, що в Україні, Білорусі і Польщі найгарніші жінки (сміється).

- А як вам Луцьк?

Денис: Я дуже змерз під час екскурсії, але ваш замок мене шокував. Класно, що у вас багато людей, місцевих і туристів, відвідують подібні історичні місця, фотографуються. У нас в країні такого нема. А ще мене дуже здивував менталітет українців. У вас активні всі, виказують свої думки, вподобання, позицію. У вас люди… якісь живі.

Дмитро: Підмерзли ми добряче, але враження погода зіпсувати не змогла. Ми шоковані і приємно вражені Луцьком. Зараз я вже сам можу проводити екскурсії. А щодо туристів, то, думаю, що справа у великій території. У вас поїхати з міста в місто - вже екскурсія. Нам мандрувати набагато легше.  

Останнім часом в Україні поширюється тенденція до збільшення україномовного музичного контенту. Яка справа з білоруськомовною музикою у вас?

Денис: Протягом останніх 10 років білоруською мовою не здивуєш.  Цьогоріч на «Євробачення» від Білорусі пройшов білоруськомовний гурт. Це, звичайно, було проривом. Є музиканти, які співають російською, але...

Дмитро: ...але то поп. Вони і в Росії виступають, але я і не вважаю їх музикою. Стають в чергу багатьох ідентичних гуртів. Їх можна почути на телебаченні, яке є ретранслятором продержавних ідей.

Денис: Але «Ляпіса» чи «Брутто» в Білорусі не почути…

- Якого стилю чи напрямку музики ви дотримуєтесь?

Дмитро: Ми не вирішували грати рок, чи поп, чи метал. Напевно, ми ближче до поп-року. Але стиль залежить від самої пісні.

- Що ви хочете донести цією піснею? Всією вашою творчістю?

Денис: Ми хочемо поділитися хорошою музикою, текстом, принести музичне задоволення, донести свої емоції, переживання.

Дмитро: Коли ти стоїш на сцені, ти отримуєш енергію від людей, а потім ти цю енергію передаєш далі.

-Чи були у вас музичні кумири? Чи намагалися від когось вчитися?

Дмитро: Ікон не було і нема. Вони змінюються, старіють. У мене ставлення до музики, скажімо, науково-дослідне. Я цікавлюсь вивченням різних стилів.

- А як щодо вживання алкоголю, наприклад, перед виступом?

Денис: А що, пропонуєте? (сміється)  Ніколи.

Дмитро: Тільки перед концертами (жарт).

- А для натхнення «енергетичних» речовин не потребуєте?

Денис: Я так довго пишу пісні, що тонни речовин знадобляться.

Дмитро: Треба трішки позитиву – і все.

- Як оцінюєте перші два альбоми та як бачите розвиток колективу в майбутньому?

Денис: Я хочу отримати «шмат» цікавих концертів і «шмат» цікавих людей.

Дмитро: Я б хотів «зашитися» десь і написати нових пісень. У нас вже є два альбоми. Перший був перевіркою наших вмінь, другий, звичайно, більш якісний за деякими критеріями. Але обирати між ними чи визначати різницю ми не можемо. Це те ж саме, що між дітьми обирати.

Відповіді перекладено з білоруської.

Розмову вела Елла Яцута.

Фото: Анастасія Качина

 При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на «0332.ua Сайт міста Луцька»