Хочеться почати цю новинку зі слів: "Починаємо цінувати лише після того, коли втратимо".
Мабуть, всі читачі зрозуміли про яку втрату йдеться. Не помилюсь, якщо скажу, що місто втратило не просто мера, а справжнього господаря.
Варто лише вийти на вулицю, ступити крок - і ти по коліна у снігу. Адже боротьба за мерівське крісло настільки заполонила розум деяких людей, що про звичайних жителів міста тепер дбати нікому. Ай і справді, яка різниця, як те дитя добереться вранці в школу: загрузне у снігу чи посковзнеться на непосипаній піском дорозі. Байдуже, скільки ДТП сьогодні станеться, і чи "вальсуватиме" чиєсь авто на нерозчищеному льоду. Нащо "забивати голову" такими дурницями, коли ж тут крісло мера пустує.
Сьогодні вирішила прокататись Луцьком, щоб оцінити наскільки "цвіте і пахне" обласний центр Волині. Картина, на жаль, невтішна. Дороги треба чистити, а сміття вивозити. Незабаром вибори, може, слід почати "лестити" людям вже зараз?
Текст та фото: Анастасія Качина