9 вересня - День українського кіно

Сьогодні День українського кіно – свято всіх причетних до створення вітчизняного кінематографа, а також його відданих поціновувачів.

День встановлений згідно з Указом Президента від 12 січня 1996 й щороку відзначається у другу суботу вересня. Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроекційний апарати. Кілька років по тому, в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс. На час винайдення кіно вважалося атракціоном, «рухомою фотографією»; воно багато запозичувало з літератури і театру. В Україні ігрові стрічки з’явилися 1907 року, з 1909 почали випускались комедії, драми, водевілі з репертуару та у виконанні акторів українських театрів: «Шельменко-денщик», «Москаль-чарівник», «Ніч перед Різдвом». Існували невеликі студії в Катеринославі (Дніпро), Одесі, Києві. Потім були по-справжньому «революційні» для українського кіно 20-ті роки ХХ століття, коли з’явилися фільми Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). З появою звуку український кінематограф отримав нове дихання. У 30-х роках Іван Кавалерідзе знімає «Коліївщину» (1933), «Прометея» (1935), «Наталку Полтавку» (1936), «Запорожця за Дунаєм» (1937). Після Другої світової війни, попри жорстку цензуру й тиск з боку тоталітарної держави, на екрани кінотеатрів виходять фільми Леоніда Осики, Сергія Параджанова, Кіри Муратової, Юрія Іллєнка та інших визначних українських кінорежисерів, де й досі немеркнучим світлом сяють зірки акторського таланту Івана Миколайчука та Леоніда Бикова, Лариси Кадочникової та Ади Роговцевої, Богдана Ступки та Костянтина Степанкова. Новітній український кінематограф, долаючи з одного боку хронічне безгрошів’я, а з іншого засилля, передусім, російської кінопродукції, час від часу, все ж радує кіноглядача якісними кінострічками: варто згадати хоча б фільми Сергія Лозниці, Мирослава Слабошпицького, Марини Вроди, Олеся Саніна, Михайла Іллєнка. В День українського кіно пам’ятаймо також про те, що в путінській неволі знаходиться український кінорежисер Олег Сенцов. Той, чиє місце на знімальному майданчику поряд з камерою – знаходиться за ґратами. Сподіваймося, що рано чи пізно він повернеться на батьківщину, і ми ще побачимо його кращий фільм.

Разом з тим, щороку в другу суботу вересня відзначаєтьсяДень фізичної культури і спорту. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи фізкультурних і спортивних організацій та об’єднань громадян…» згідно з Указом Президента«Про День фізкультури і спорту» від 29 червня 1994 року. Цього дня заплановані традиційні фізкультурно-оздоровчі заходи, показові виступи провідних спортсменів, вихованців спортивних шкіл, спортивних клубів; зустрічі з видатними спортсменами, тренерами, фахівцями та ветеранами фізкультурно-спортивного руху.

Ювілеї дня:

280років від дня народження Луїджі Гальвані (1737–1798), італійського анатома, фізика, фізіолога, одного з засновників вчення про електрику, основоположника електрофізіології. Вивчав головним чином електричні явища у м’язах і нервах тварин («Трактат про сили електрики при м’язовому русі», 1791). Вперше помітив виникнення електричного струму в момент доторкання лапки препарованої жаби до двох різних металів, з’єднаних між собою. Це явище згодом пояснив Алессандро Вольта. Продовження дослідів Вольта завершилося винаходом нового джерела струму, названого гальванічним елементом.