Відомий польський репортажист три роки розшукував у Польщі та Україні очевидців Волинської трагедії і їхніх нащадків.
Зібрані досвіди про 1943-й Вітольд Шабловський заклав в основу книжки "Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині".
Найжорстокіший момент у книжці був у розповіді про те, як археологи розкопали братську могилу і з’ясували, що там лежать жінки і діти, часто немовлята. Письменник спеціально уникнув типових для теми Волині-1943 кривавих сцен.
Автор: З ким би з Волині я не розмовляв, усі казали про те, які там були чудові вишні.
А потім він подумав, що вишні ж трохи мають такий колір крові. І ми маємо з одного боку кулемети, а з іншого – вишні, які рятують життя, і про які згадують, як про символ добрих часів спокою.
Польські видавці сказали, що "Кулемети й вишні" – це занадто поетична назва, і вибрали "Праведні зрадники". Це про двох героїв книжки, які допомогли полякам, але в Україні їх потім вважали зрадниками. Ця історія показує, як важко у випадку з Волинню про щось свідчити однозначно.
Історії книжки — про зруйновані у вирі війни людські долі й обірвані життя, і водночас — про людяність, силу духу та милосердя. Через спалах міжнаціональної ворожнечі сусіди стали ворогами. Однак і в ситуації смертельної небезпеки чимало людей були готові ризикувати життям задля порятунку ближнього — насамперед людини, а не представника певної нації.