У Луцьку громадська організація «Антикорупційний штаб» презентувала проєкт «Контроль публічних інвестицій у Волинській та Рівненській областях». Ініціативу реалізовують за підтримки Інституту економічних досліджень та фінансування Європейського Союзу.
Під час заходу, що відбувся 22 травня, представники організації, а також Волинської та Рівненської обласних державних адміністрацій розповіли, що таке публічні інвестиції та як реалізовуватиметься проєкт в областях, повідомляє Район.Луцьк.
У межах проєкту ГО «Антикорупційний штаб» досліджуватиме весь цикл реалізації публічних інвестицій – від планування до фактичного виконання робіт на місцях.
«Ми не плануємо шукати окремі порушення, а хочемо зрозуміти, з якими труднощами громади стикаються під час планування та реалізації публічних інвестиційних проєктів. У подальшому це стане підґрунтям для розробки рішень на центральному рівні та вдосконалення процесу залучення публічних інвестицій», – йдеться в пресрелізі.
Керівниця проєкту та заступниця голови правління ГО «Антикорупційний штаб» Євгенія Вірлич наголосила, що головна мета проєкту – не пошук скандалів, а аналіз системних проблем та допомога громадам.
«Ми прийшли не для того, щоб ловити за руку і шукати корупцію. Ми прийшли для того, щоб проаналізувати і публічно прокомунікувати, що відбувається насправді і де потрібно щось змінити», – зазначила вона.
За словами Євгенії Вірлич, тема публічних інвестицій є новою та складною навіть для тих, хто безпосередньо працює з цією реформою, проте для команди проєкту це не виклик, а особливість роботи.
«Публічні інвестиції – тема відносно нова, законодавчо пропрацьована не ідеально, тому ми хочемо зробити все можливе для того, щоб допомогти громадам максимально ефективно освоювати кошти», – сказала вона.
На зустрічі пояснили, що моніторинг охопить об’єкти соціальної інфраструктури у Волинській та Рівненській областях. Йдеться про заклади освіти, охорони здоров’я, культури та адміністративні будівлі.
Аналітикиня організації Лілія-Марія Кіч розповіла, що в межах проєкту аналізуватимуть як стратегічне планування громад, так і реалізацію конкретних об’єктів.
«Ми дивимося, чи оприлюднено на сайті громади стратегію розвитку, як вона виписана і чи якісно підготовлена. Також аналізуємо, чи залучалася громадськість до розробки цієї стратегії», – пояснила вона.
Окрему увагу приділятимуть закупівлям та використанню коштів.
«Дивимося, які закупівлі були проведені в межах цього проєкту, аналізуємо самі процедури, проєктно-кошторисну документацію, а також ціни на будівельні матеріали», – зазначила Лілія-Марія Кіч.
За її словами, команда також перевірятиме ризики, пов’язані з підрядниками та конкурентністю закупівель, використовуючи дані порталу DREAM, системи Prozorro та інформацію з офіційних сайтів громад.
Крім того, передбачені виїзди на об’єкти для фіксації стану реалізації проєктів та проведення коротких інтерв’ю з виконавцями й представниками громад, щоб зрозуміти проблеми, з якими вони стикаються.
«Ми йдемо в цей проєкт не заради пошуку «зради» чи корупції, а для того, щоб виявити системні проблеми та практичні бар’єри», – наголосила аналітикиня.
Під час презентації представники обласних адміністрацій розповіли про стан реалізації реформи у регіонах.
Начальниця відділу інноваційної та інвестиційної діяльності департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської ОДАІрина Сабанюк повідомила, що до єдиного проєктного портфеля області вже внесли 60 проєктів, до якого увійшло 8 галузей та 32 напрями.
«Левову частку займають проєкти у галузях охорони здоров’я та освіти», – зазначила вона.
Також посадовиця розповіла про фінансування та виклики, з якими стикаються громади під час реалізації реформи.
«Сама ця реформа спрямована на те, аби залучити донорські кошти», – сказала Ірина Сабанюк.
За її словами, громади розраховують не лише на державне фінансування, а й на підтримку міжнародних партнерів. Одним із прикладів є проєкт реконструкції водопровідної системи, для якого наразі розглядають можливість залучення кредитних коштів.
Ірина Сабанюк також наголосила, що однією з головних проблем стала нестача кадрів та технічні труднощі під час роботи із системою.
«Це пілотна реформа, у нас усе було абсолютно нове. Від технічних проблем до нестачі людського ресурсу», – зазначила вона.
Водночас понад 90% громад Рівненщини вже сформували власні проєктні портфелі, більшість із яких стосуються першочергових потреб громад.
Директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики Волинської ОДА Вероніка Бальбуза повідомила, що до регіонального єдиного проєктного портфеля Волині увійшли 29 із 55 поданих проєктів.
«Із цих 29 уже 11 включено до державних секторальних програм. Тобто ми можемо сподіватися на те, що будуть виділені кошти з державного бюджету», – сказала вона.
За словами Вероніки Бальбузи, громади часто стикалися зі складнощами через великий обсяг нормативної бази та нестачу працівників.
«Особливо якщо це одна людина, яка займається, крім публічних інвестицій, ще дуже багатьма різними напрямами роботи. Це надзвичайно важко», – зазначила посадовиця.
Проблеми виникали і під час внесення проєктів до системи DREAM. Зокрема, громади помилялися у виборі напрямів публічного інвестування.
«Проєкт нібито за назвою підходить під напрям, але коли починають заповнювати показники, то вони вже не співпадають», – пояснила Вероніка Бальбуза.
Також частину проєктів не допустили через неврахування методичних рекомендацій Міністерства фінансів.
Наразі у Волинській області із 54 громад середньострокові плани публічних інвестицій внесли 47 громад. Загалом громади подали 407 проєктів, із яких 76 уже включені до секторального портфеля держави та можуть отримати фінансування з держбюджету.
«Треба ставити великі цілі, бо в них важко промахнутися», – підсумувала Євгенія Вірлич.
Серед уже затверджених для аналізу об’єктів на Волині – Княгининівський ліцей Волинської обласної ради, Волинський медичний центр терапії залежностей, а також будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу №6 комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня».
ГО «Антикорупційний штаб» працює з 2014 року та займається розробкою цифрових інструментів для протидії корупції. Серед реалізованих інструментів:
Реєстр російських воєнних злочинців; Карта руйнувань й відновлення; Карта ремонтів; Карта коронавірусних закупівель; Карта вакцинацій; Чат-бот «Медсестра Іванка»; Дорожній гео-калькулятор; Чат-бот «Держслужбовець Тарас» Приховані інтереси; Місцеві інтереси.