У Луцьку презентували незвичну виставку: витвори мистецтва об’єднує не напрямок чи час створення, а те, що всі вони з приватної колекції, зібраної у Кривому Розі. Лучани та гості міста в одному залі можуть побачити роботи Олександра Ройтбурда, Марії Примаченко, Миколи Глущенка, Соні Делоне, передає kultura.rayon.in.ua.
З Кривого Рогу до Луцька привезли роботи Примаченко, Ройтбурда та Делоне: виставка «КОД колекціонера»
09:55, 3 серпня
Суспільство Виставка триватиме до другої половини вересня і дає рідкісну нагоду побачити роботи, які досі існували лише в приватному просторі одного будинку. Організували її в межах мистецького проєкту, присвяченого приватним колекціям та тим, хто їх зберігає.
На відкритті побувала кореспондентка Район.Культура.
В Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків презентували проєкт «КОД колекціонера», присвячений приватним мистецьким колекціям України та людям, які їх формують.
Першою представили частину приватної колекції криворіжця Романа Єрмоленка, в якій зібрано роботи митців початку та середини ХХ століття, а також сучасних авторів з Одещини, Закарпаття, Київщини, Миколаївщини.
Проєкт «КОД колекціонера» має на меті відкрити широкій аудиторії твори, які тривалий час існували в приватних колекціях, архівах, зібраннях. У центрі уваги – самі картини і особистість колекціонера: його цінності, смак, інтуїція та логіка формування колекції.
Разом представлені на виставці картини складають своєрідний портрет людини, для якої мистецтво – спосіб пізнавати, відчувати світ та взаємодіяти з навколишнім світом.
На відміну від колекцій, сформованих за законами арт-ринку, зібрання Романа Єрмоленка складалося через особистий вибір, емоцію та внутрішній відгук – без орієнтації на статус чи вартість.
Роботи, зібрані в колекції, об'єднують не час їх створення чи належність до певної мистецької течії, а особистий погляд колекціонера на красу, гармонію та справжність.
На жаль, через особисті обставини колекціонер Роман Єрмоленко не зміг приїхати на відкриття виставки, однак обіцяв відвідати Луцьк у серпні або вересні. За словами Олени Теплової, яка супроводжувала картини з Кривого Рогу, колекціонер збирав понад 300 робіт більш як 10 років.
Олена Теплова
Він не пов'язаний з мистецтвом, однак захопився ним і перетворив колекціонування на хобі. У колекції є картини: Олександра Ройтбурда, Валентина Хруща, Миколи Глущенка, Марії Примаченко, Соні Делоне, Михайла Жука, Матвія Вайсбурга, Олега Волошинова, Віктора Зарецького, Альберта Ерделі.
До речі, роботи Соні Делоне презентували у Луцьку вперше. Відома художниця, дизайнерка та одна із засновниць орфізму – напряму в абстракціонізмі, який базується на динамічній взаємодії кольорів, народилася та певний час жила в Одесі.
На початку минулого століття вона переїхала до Парижа. Вона стала першою жінкою-художницею, чия прижиттєва виставка відбулася в Луврі у 1964 році.
«Роман Єрмоленко обирає в свою колекцію картини, які припали йому до душі, але паралельно вивчає всі напрямки. Тут є твори львівської, закарпатської, одеської, харківської, київської, дніпровської шкіл живопису. Він намагався, щоб у його колекції були роботи всіх українських митців, які творили з кінця ХІХ століття і до наших днів», – розповіла Олена Теплова.
Кожна картина має власну історію появи в колекції. До того, як потрапити до Луцька, ці роботи зберігали не в сховищі чи в галереї. Вони стали частиною повсякденного життя колекціонера.
Всі картини він зберігає вдома, бо наразі немає часу і можливості облаштувати окрему галерею чи виставкову залу. Проводить виставки в Кривому Розі на майданчиках, які для цього не прилаштовані, бо у місті немає музею чи галереї, де можна було б їх показати.
Крім того, Кривий Ріг перебуває під постійними обстрілами російських окупантів. В перспективі картини зберігатимуть в окремій виставковій залі. За словами Олени Теплової, створити та облаштувати її без допомоги місцевої влади наразі неможливо.
Частину колекції саме в музеї вперше презентують. Незважаючи на близькість фронту та обстріли, колекцію не планують тимчасово евакуювати з рідного міста. Наразі навколо Романа Єрмоленка утворилося товариство поціновувачів мистецтва та людей, які допомагають йому збирати колекцію.
Під час відкриття виставки керуюча партнерка Музею сучасного українського мистецтва КорсаківЛеся Корсакрозповіла, що мета проєкту «КОД колекціонера» – привернути увагу відвідувачів до постаті людей, які присвятили життя колекціонуванню витворів мистецтва.
Допомогти їм знайти відповідь на питання, що надихає колекціонерів, чим вони цікавляться, з ким радяться з приводу того, чи брати твір у свою колекцію, що їх веде? Українське мистецтво впевнено утверджується у світовому культурному просторі, його художня й історична цінність зростає.
На цьому тлі приватне колекціонування набуває нового значення як спосіб збереження культурної спадщини, підтримки митців та відповідального вкладу в майбутнє культури.
«Сьогоднішня виставка поєднує картини, створені у різні роки. Вони представляють різні школи живопису. Однак вона – водночас і про діалог класики та сучасного мистецтва. Картини різних напрямків, але в межах однієї колекції вони немовби ведуть діалог між собою», – додала вона.
Мистецтвознавець Олег Сидор-Гібелинда зазначив, що покликання колекціонера – шляхетне і неймовірно важливе у формуванні національної ідентичності, бо впливає на світогляд тих, хто приходить познайомитися з колекцією.
«Від колекціонера багато чого залежить. Згадаймо Богдана Ханенка. Чим би були Київ та Україна без портрета інфанти Маргарити пензля Дієго Веласкеса? (зберігається у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві, – прим. ред.) Якби прибрати її, то українцям бракуватиме певних символів», – додав він.
Картина, яка не залишила байдужими відвідувачів, – робота Євгена Дзюби «Викрадення Європи», написана за мотивами грецької міфології у 2024 році. За міфом Зевс, який покохав Європу, перетворився на бика та викрав її. Художник переосмислив стародавній міф. В картині він зробив акцент на тому, що якщо жінка не захоче, ніхто ніколи не зможе підкорити її своїй волі.
Картина Євгена Дзюби
Тому бик на картині – десь на задньому фоні, розмитий, нечіткий, а Європа – попереду. Євген Дзюба переосмислив і міф про мойр, які плетуть нитки долі та відобразив на триптиху «Мойри» його сучасну інтерпретацію.
Сучасні мойри
«Перша мойра замість веретена тримає в руках фотоапарат, тобто все починається з плівки, яка все фіксує. Друга мойра робить сліпий вибір – кидає гральні кістки, а третя, яка має бути з ножицями, щоб обрізати нитку долі, тримає електричний шнур, витягнутий з розетки», – розповіла Олена Теплова.
Виставка частини колекції Романа Єрмоленка у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків триватиме до 20 вересня.