Друге пленарне засідання сесії Волинської обласної ради дало продовження для топ-теми попереднього тижня. Правда, це помітили далеко не всі депутати та журналісти. Йдеться про рішення обласної ради №10/90 «Про внесення змін та доповнень до Регламенту обласної ради шостого скликання». Це, здавалося б технічне, питання внесло свою лепту у закріплення такого негативного явища як «кнопкодавство», – повідомляють у ЦПАВК. Згідно зі статтею 2.7.3. Регламенту Волинської обласної ради, який діяв станом на 12 березня 2012 р, депутатам облради перед кожним пленарним засіданням сесії видавались картки депутата, за допомогою яких вони й голосували. Збереження карток депутатів забезпечував керуючий справами – начальник відділу з питань організаційного забезпечення діяльності ради.
Тобто перед кожним пленарним засідання депутат отримував власну карточку в працівників апарату ради, а після закінчення сесії – мав її повернути. Така процедура дозволяла, хоч з чисто технічної точки зору, контролювати відвідуваність депутатами сесії та видавати картки лише тим депутатам, які присутні особисто на засіданні. Однак, як показала практика роботи ради, навіть ця норма не дотримувалась, інакше не було б можливим голосування карток депутата за відсутності самого депутата. Можна припустити, що в таких випадках картку відсутнього депутата отримував інший обранець. Та попри недосконалість цієї процедури та неодноразове її порушення, такий механізм був більш-менш контрольований. Адже, якби опозиціонери захотіли не допустити передачу карток в чужі руки, їм би достатньо було проконтролювати процес видачі карток.
Але для більшості депутатів така процедура виявилось незручною, тож вони вирішили максимально спростити її. Тому в Регламенті ради прописали, що картки депутатам видаються один раз... на всю каденцію ради. Тепер депутат буде носити карточку для голосування зі собою. А на практиці це означає, що керівник чи інша уповноважена особа фракції, буде збирати всі картки депутатів і зберігати їх у себе. Тож тепер депутатам не потрібно відвідувати пленарні засідання ради, адже картка й так проголосує.
Виходить, що обласна рада замість того, щоб прописати механізм недопущення «кнопкодавства» навпаки створила сприятливі умови для порушень. Що цікаво, проект відповідних змін до Регламенту був підготовлений апаратом ради. Це повістю суперечить позиції голови Волинської облради Володимира Войтовича, який вказує на недостатність повноважень у нього для впливу на депутатів, які голосують замість інших. Складається враження, що голову ради ввели в оману щодо обґрунтування внесення цих змін. Включення норми про відповідальність за збереження картки на самого депутата на практиці означає запровадження повної неконтрольованості «обігу карток». А як показала практика, маніпулювання чужими картками для голосування починалося саме на етапі отримання їх депутатами. Зважаючи на те, що в значної кількості депутатів облради немає ніяких заперечень стосовно «голосування за колегу», то можна уявити яка явка обласних обранців буде на наступній сесії.
Тож виникає цілком логічне питання – які повноваження голова облради бажає прописати для себе в регламенті, якщо вже цими змінами в Регламент він обмежив себе. Адже, маючи вплив на апарат ради голова ради міг контролювати процес видачі карток для голосування, а відповідно не допускати використання карток за відсутності депутата. Натомість зараз голова ради ніяким чином вплинути на своїх колег не зможе, бо картки «запущені» у вільний обіг...
Ще більше дивує «неуважність» депутатів від опозиції. Саме «неуважністю» та «трагікомічним випадком» назвав у соціальній мережі Facebook депутат Ігор Гузь підтримку цим змін у Регламент окремими опозиційними депутатами. Адже вцілому за це рішення проголосувало 41 депутат. І серед них такі відомі опозиціонери, як Блінова В.М., Собко В.А., Собуцький М.Т. А за основу це рішення підтримали, зокрема, й Бик О.В., Вітів А.М., Мельник Є.І., Пирожик О.В. та інші.
От вам і відповідь на питання, «чому провладна більшість ефективна?». Вона вміло використовує слабкість опозиції, яка не в силі по принципових питаннях триматися єдиної позиції. Саме завдяки таким «неуважним голосуванням» опозиціонерів влада приймає потрібні їй рішення. То на кого жалітися на цей раз опозиціонерам? – пишуть експерти Центру. |
