07:11, 11 жовтня 2016 р.

Буде фінал — не буде війни

Влітку 2014-го міжнародні футбольні інституції дозволили приймати міжнародні матчі лише двом українським містам — Києву та Львову. Причина відома: під загрозою російської агресії опинився тоді практично увесь периметр нашого східного кордону. Тож ніхто не хотів ризикувати.

Згодом становище змінилося. Восени того ж року іноземці вже не боялися їхати до України. Напевно, вони щось знали. Щось знає і УЄФА. Інакше не було б рішення про фінал Ліги чемпіонів 2018 року в Києві.

Саме це я вважаю головним для нас у нинішній час. Запланований футбольний матч найвищого клубного рівня означає насамперед те, що європейці не бояться їхати до України. Цим рішенням вони ніби кажуть нам: припиніть посилатися на війну, працюйте й розвивайте свою країну, яка є частиною Європи.

Щодо всього іншого, то жодних проблем із фіналом Ліги чемпіонів у нас немає і не буде.

Тому що це лише один із матчів турніру, які успішно проводяться в Києві багато років поспіль. Ми взагалі не маємо думати про те, що може дати нам фінал чемпіонської ліги. Треба думати про те, що ми можемо дати цьому фіналу. Про те, як зробити цей фінал незабутнім для всіх його гостей.

Звісно, найкращим для нас у цьому фіналі була б участь у ньому української команди — київського "Динамо". Я розумію, що поки що це сприймається як фантастика. Та чи не фантастика — наш майбутній вступ до Євросоюзу? Ще три роки тому про це, здавалося, можна було назавжди забути. А тепер все по-іншому. Ми довели, що гідні свого європейського вибору. Ми зуміли відстояти нашу незалежність. І фінал Ліги чемпіонів — нам за це винагорода.

Микола Несенюк

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#фінал #війна #лігачемпіонів
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...