Анатолій Філозоф. Гончар, котрого годує пташка. ФОТО

Пташечки, баранці, зайчики, котики, черепахи і навіть слони набувають в його руках особливих форм і звучання. Гончар Анатолій Філозоф уже зробив не одне відро свищиків. Так його вчили, так і він тепер каже: щоб навчитися, треба їх зробити хоча б два відра.

Навіть не зчулася, як у моїх руках опинилася глина, бо йшла на розмову, а в результаті і поспілкувалася, і зліпила співучу пташку. Анатолій завбачливо попередив про два правила гончарства: чисті руки і “не страшно”. При чому, друге діє навіть тоді, коли порушив перше правило. З чистими руками все просто і зрозуміло, а от зі своїм внутрішнім “страшно” довелося трохи попрацювати. Особливо в момент прорізання отворів. Це така філігранна робота, коли треба не пробити стінки свищика і не лишити зайвої глини всередині, інакше пташка не заспіває.

 Анатолій зацікавився свищиками кілька років тому. Спершу він навчався гончарству у Михайла Мажари з Гаразджі, місив глину, робив ручки до глечиків. Каже, що то ціла наука – зробити так, щоб ручки не відлітали. А згодом познайомився із майстринею Наталією Корнійчук, яка і навчила, і розповіла про два відра. “Якщо ви зліпите стільки, то у вас будуть ще кращі, ніж у мене,” – втішив мене Анатолій.

Спочатку він ліпив 5 свищиків на день. Зараз може спокійно зробити кілька десятків, паралельно займаючись іншими справами. Якось один свищик випадково впав на підлогу. Так виникла нова форма. Є в колекції майстра і намиста, обереги, масляниці, підставки для пензлів, окарини (музичний інструмент, який може мати різну форму і звучання за рахунок 4 бічних отворів).

“Одного разу я півгодини робив пташечку, випалив, виніс продавати. Дитина на вулиці побачила і сказала, що то рибка. Купили у мене ту “рибку”, хоча ліпив я пташечку”. Наразі свищик-пташка є найбільшою годувальницею майстра.

За своє життя Анатолій Філозоф перепробував різні роботи, в т.ч. добре оплачувані. Але ідеальна та, котра “для совісті, здоров’я і гаманця”. Тобто, гончарство. Ним і вирішив займатися. Працює вдома. Кімната, в якій живе, - це і спальня, і кабінет, і майстерня.

Ще Анатолій Філозоф пише книги, глибинно досліджує світобуття і місце людини в ньому. “Практична філософія – моє гасло, -  каже він. – Ми можемо відчути, для чого, з яким завданням прийшли у життя. Якщо бачиш ці завдання, життя набуває сенсу. Я хочу бути в житті і пізнавати світ.”

Вироби Анатолія Філозофа мандрують світом. Вони вже є в країнах Європи, Латинської Америки, у США, Канаді. Їх замовляють для діаспори, а також везуть у різні міста України. Вони подобаються як дітям, так і дорослим. Бо є не просто забавкою, а частиною душі майстра.

Текст і фото Ірини Кунинець