Як вижити вегетаріанцю в Луцьку?

Сьогоднішній матеріал рубрики “За здоров’я” розпочнемо з важливої примітки. Все нижче викладене - особистий досвід автора статті та не претендує на істину чи на статус об’єктивного огляду.

Примітка друга: На глибоке переконання автора, гастрономічні уподобання - справа інтимна. І говорити про них на широкий загал - ознака дурного тону. Тому все, що ви прочитаєте у сьогоднішній рубриці, не носить характер рекомендацій, повчань чи вихвалянь і написано лише з метою зруйнування стереотипів та практичної користі для зацікавлених.

Отже...

Частина перша. “Солодкий Ом” або Найважче випробування для вегетаріанця

Я повністю відмовилася від м’яса чотири роки тому. До того була спроба семирічної давності, котра закінчилася невдало. Не через те, “що потягнуло на сальце-м’ясце”, а через тиск оточення та особисті обставини. Я вживаю яйця, молоко, сири. Мої початкові мотиви відмови від м’яса не мали під собою жодних “духовних” аргументів. Просто вживання м’яса ще з дитинства не викликало особливого гастрономічного захвату. Але ж - “всі їли, і я їла”. У дорослому віці прийшло усвідомлення, що його ж можна і не їсти і інтуїтивне бажання відмовитися “заради здоров’я”.

Про те, що м’ясо - продукт вбивства тварини, тоді я не те що не думала, а скоріш сама собі про це нагадувала як про додатковий мотив. І вже десь після року-півтора вегетаріанства це розуміння прийшло природньо. “Духовна складова” стала наслідком, а не причиною відмови від м’яса. Моя релігія (буддизм) не забороняє вживати м’ясо (як вважають іноді, будучи в полоні стереотипів). Навіть Лами м’ясо іноді їдять.

А найбільшим духовним випробуванням для вегетаріанця є не сама відмова від м’ясного. Найважче - не зростити в собі гординю, надумавши про власну “особливість”, не стати вважати себе кращим за інших через те, що чогось не їсиш. Сприймати своє рішення не вживати певних продуктів лише як особистий гастрономічний вибір - єдиний здоровий спосіб сприйняття.

Порада всім веганам та вегетаріанцям: не говоріть про те, що ви не їсте м‘яса, якщо вас про це не питають і тим паче не осуджуйте інших, особливо вголос.

Культ власного вегетаріанства та те, що я називаю “солодкий Ом” - це та причина, з якої я не їм у місцевих луцьких вегетаріанських кафе та не цікавлюся місцевою “духовною” тусовкою “травоядних”. “Солодкий Ом” - це така показова, відірвана від життя “духовність”, зосереджена на зовнішніх атрибутах, а не на простих, внутрішніх речах. Властива, як правило, інфантильним та екзальтованим особам і часто слугує їм єдиноможливим способом самовираження.

І так ми плавно переходимо до наступної частини, практичної

Де в Луцьку смачно поїсти вегетаріанцю?

(Нагадую: всі описи - лише особисті враження)

Коли на Лесі Українки ще було “Намасте”, я його не любила. Через те, що там був оцей “солодкий Ом”. Проте це місце було потрібне - хоча б внесення якоїсь “родзинки” у гастрономічну карту Луцька. Чула, що відкрилося щось подібне знову, але ще не була.

Щодо “Оазису” на Єршова - неймовірно смачні “правильні” солодощі, апетитний особливий бездріджевий хліб, атмосфера “на любителя”. Купую там час від часу “з собою”, але там не їм.

вегетарианский-ролл1

Смачні вегетаріанські сендвічі у “Fresh-line”, хороша сирна піца у “Базиліку”; завжди, а не лише у піст, є вибір не м’ясних страв у “Театральному”, більшість закладів, які мають суші-меню, передбачили в ньому варіант для вегетаріанців. Та й взагалі, майже скрізь можна знайти, що поїсти без м’яса. Головне - питайте. У нас до вегетаріанців ще не надто звикли, і може трапитися ситуація, така як у мене в одному з закладів.

-У вас борщ без м’яса?

- Та ж без м’яса, просто з курочкою

Або з просто з гордістю скажуть: в нас з м‘ясом все!

І взагалі, приготування вегетаріанських страв - процес особливий і найкраще він виходить на власній кухні. Єдина проблема - брак часу, адже ця їжа  потребує більше уваги. А ось з чим проблем нема, то це з вибором страв. Ще один стереотип: меню вегетаріанців скупе. “Що ти їсиш зимою???” - найпоширеніше питання від знайомих, що дізналися про вегетаріанство. Насправді, вибір, що їсти зимою (вже не кажучи про багаті на овочі літо та осінь) настільки великий, що про те м’ясо можна легко забути. Квасоля, гриби, заморожені запаси овочів, яйця, сир, каші, буряк, морква - рецептів з цих продуктів вистачить не на одну зиму! Купляти овочі в Луцьку найкраще на базарах, мій фаворит - Північний.  Тут завжди не лише великий вибір овочів, але й різних приправ, трав, всяких вегетаріанських “няшок”. Також багато подібного на “Пасажі”, але трошки дорожче.

Якщо подумуєте відмовитися від м’яса, просто поексперементуйте та послухайте свій організм. Якщо вимкнути гордість, упередження та стереотипи, він вам підкаже, що краще для вас.

Ну і нарешті, власне, про здоров’я

Гемоглобін стабільно в нормі, самопочуття бадьоре. “Ковбасило” лише у перші місяці після відмови від м’яса. Мінус від вегетаріанства: з приходом холодів, як правило, сильно тягне на солоденьке, якщо цьому потягу потурати, з'являється пара-трійка небажаних кілограм. Але тут  приходить на допомогу плюс: після відмови від м’яса метаболізм пришвидшується і скинути “зайве” стає значно легше. Кілька днів без солодкого - і відразу менша цифра на вагах.

Взагалі, чесно кажучи, плюсів значно більше. Але, оскільки стаття не має на меті будь-кого за будь-що агітувати, а скоріш, ознайомити, то коментарі щодо універсальності, шкоди та користі від веганства та вегатеріанства залишимо професіоналам. В одному із наступних матеріалів рубрики читайте інтерв’ю з дієтологом. Тему “їсти чи не їсти м’ясо” обговоримо в тому числі. Решту питань, які б хотіли задати лікарю, пишіть в коментарях та стежте за рубрикою.

 Текст: Ольга Горбенко