Чи культурний Луцьк: думки громадських активістів

Луцьк європейський, прогресивний, з високим рівнем освіченості та культури, - усі ці слова, як ви думаєте, справді про наше місто? У нас є Палац культури, Палац учнівської молоді, Волинська обласна філармонія, численні музичні школи, училише культури і інші заклади, де навчають юних і талановитих «примножувати» мистецтво краю. Та чи справді існує мистецький, творчий Луцьк? Про це ми і вирішили запитати лучан, а в коментарях чекаємо... і вашої думки. Як розвивати культуру в місті?

Ганна Луцюк, поетеса, директор луцької книгарні «Є», координатор літературної сцени фестивалю «Бандерштат»

На мою думку, за останні кілька років мистецьке життя у Луцьку серйозно активізувалося. Ще 5 років тому культурні події, що відбувалися протягом місяця, можна було полічити на пальцях однієї руки. А зараз кожного вечора є чим зайнятися. Мистецьке об'єднання «СтендаЛь», творчий простір «Innerspace», книгарня «Є», кіноклуб Docudays UA... Та й не тільки вони наповнюють Луцьк цікавими, різноманітними заходами. Це вже не меланхолійне провінційне містечко, а досить жваве, культурне місто, де завжди цікаво.

Андрій Мацкевич, організатор концертів, керівник інтернет-проекту «Наш Луцьк Life»

Мистецька сфера у Луцьку розвивається, але завдяки лише окремим людям та об’єднанням. Якщо порівнювати з 2010 роком, то прогрес великий. Покищо мало хто використовує нові можливості реклами, до прикладу, соцмережі та смс-інформування. Не вистачає, на мою думку, найбільше підтримки влади міста.

2.

Оршуля Фариняк (Ореста Осійчук), волинська письменниця

Насправді, не все так погано у нашому домі. В Луцьку багато небайдужих людей, які задають тон культурно-мистецькому фону міста. Наприклад, мистецьке об'єднання «СтендаЛь», яке регулярно організовує презентаціі українських письменників, концерти музичних колективів. Цікавим стане освітній проект «Ліхтар», в рамках невдовзі можна буде відвідати лекції і майстер-класи відомих літераторів, видавців. Луцьк точно не стоїть на місці. Основне, щоб більшало людей, кому все це насправді цікаво!

Віктор Грисюк, громадський активіст, співорганізатор фестивалю «Art Jazz Cooperation»

Упродовж останніх десяти років з’явилося все більше ініціативних груп, культурних активістів, музикантів, художників, письменників тощо. За останні роки значного прориву досягли аматорські театри в місті, хоча «аматорськими» їх важко назвати. «Гармидер» уже ніби візитівка міста, вони успішно представляють Луцьк на міжнародних фестивалях та в Україні, втретє організували театральний фестиваль «Мандрівний вішак», що у майбутньому стане одним з кращих тематичних фестивалів.

Музична сфера у нас поки розвивається дуже повільно, практично нема концертів класичної музики, мало професійного джазу та фольку. Достатньо серйозного міжнародного рівня щорічні лише один рок-фестиваль та два джазові фестивалі. В Луцьку мало закладів, де можуть виступати професійні музиканти, концерти проводяться в приміщеннях ще з радянським ремонтом. Відсутність пропозиції якісної музики, тематичних закладів, дуже рідкісні концерти професійних музикантів, а не «розкручених» попсових, – ось це сьогоднішній музичний Луцьк. Острівками якісної музики в місті є дві радіостанції – радіо «Луцьк» та «Сід FM».

На мою думку, найбільша проблема Луцька в тому, що громадський сектор, бізнес та влада існують ніби паралельно, а саме співпраця цих трьох «китів» є основою розвитку культурної сфери. У влади нема стратегії, вони роблять хаотично якісь події, пишуть свої плани, виділяючи кошти на заходи, які переважно «лобіюють» депутати та люди наближені до влади, ефективність деяких таких заходів є достатньо сумнівною. Влада майже не спілкується з громадським сектором, який самотужки робить свої акції. Для можновладців громадські активісти є ніби «прохачами», а не партнерами. Поки чиновники не змінять свого ставлення, важко сподіватись на якісну співпрацю в мистецькій сфері.

Роман Невестенко-Домбровський, фотограф

Як я оцінюю? Я не можу оцінювати. Це мають робити глядачі, слухачі, поціновувачі. Можу тільки констатувати те, що бачу. У Луцьку деякий час був «очередной застой». Ситуація пов'язана з великою кількість факторів. Зараз до Луцька почали їздити гурти, письменники, театральні трупи. Це добре, якщо буде мистецька альтернатива, бо місту це треба. Прогрес є, повільний, бо небагато людей цим займається. Людей, які обирають між посиденьками за кухлем пива чи концертом на користь другого, на жаль, теж не багато. Але якщо нічого не робити, то буде гірше. Нам не вистачає майданчиків для проведення концертів. Є гурти, для яких пивний клуб вже замалий, а нічний клуб не формат. Але я вірю, що все буде. Бо в 2009 році було набагато гірше в цьому плані.

 Олена Кицан Пашук, поетеса,член Національної спілки письменників, кандидат філологічних наук, доцент

Я вважаю, що стан мистецької сфери у нас не зовсім задовільний. Якби не «СтендаЛь», то взагалі б було все дуже погано. Ми дещо відстаємо у цьому плані і від Києва, Львова, Чернівців. Власне, треба придумати якусь «волинську родзинку», щоб виокремитись серед інших. Нам не вистачає такого проекту, як MERIDIAN CZERNOWITZ (Міжнародний поетичний фестиваль у м. Чернівці – прим. жур.), але з власною специфікою.

Анастасія Передрій, радіоведуча

Я думаю, що з мистецтвом в Луцьку все добре, але воно живе якось окремо. Не можу збагнути, чому державні установи і заклади культури живуть окремо від культури, якою "дихають" лучани.

Юлія Євпак, голова ГО «Інститут волонтерства та громадської співпраці»

Я живу в Луцьку не так довго - лише трохи більше 5 років, тому в загальному оцінити таку сферу, як мистецтво, - дуже важко. Напишу про це, як про потреби споживача. Останні два роки я почала відвідувати мистецькі події міста - виставки, презентації, фестивалі, навіть вистави. Очевидно, що митці починають використовувати нові форми т. зв. спілкування та промоції власного бачення прекрасного. Якщо відкрити афішу культурно-мистецьких заходів на сайті міськради, то там знайдеться дуже багато рамкових заходів, що компенсується з іншого боку наявністю альтернативи від молодіжних ГО, неформальних спілок тощо. І це говорить про розвиток. Сподіваюся, що в майбутньому побільшає якісних заходів, які могли б інтегрувати всі верстви та вікові групи населення.

Владислава Жорняк, журналіст Волинського інформаційного порталу

Загалом останніми роками культурна сфера Луцька помітно «піднялася». Відбувається багато заходів, і кожен може обрати змістовне дозвілля на власний смак. Не вистачає, мабуть, вдячних відвідувачів, бо бувають справді цікаві заходи, які збирають небагато відвідувачів.

Наталія Максимчук, режисер, драматург

Відвідала концерт до річниці Революції гідності і відверто не зрозуміла, яке це все дійство, що нагадує «совдепівський звіт культпросвєта», має відношення до цієї події. Смішно, як на мене, виглядають артисти і ведучі, вилизані, напудрені і напомажені відповідно до відеоряду кадрів з Євромайдану. Кітч якийсь. Мистецтво в нас розділилось на пафосне і для нормальних людей, які хочуть чути і бачити душею.

Вчора проводила такий же захід зі своїм театром для майданівців, людей, що дійсно там були, стояли з кийками, чесно та за ідею. А сьогодні був концерт для еліти, яка й стосунку до революції немає. Ведуча з зачіскою моделі на «лабутенах» розказує про волонтерів, а нікого з них в залі немає. Бо вони не будуть мовчати, а цього не повинна чути влада, для якої все робиться, а не для тих, хто там дійсно був.

Справжнє мистецтво живе як завжди в андеграунді. В Луцьку відбувається багато заходів різних за стилістикою і жанрами. Безліч виставок, презентацій. Та, на мій погляд, їм бракує новизни, сучасного підходу. Кадри вирішують усе, а їх відверто бракує. Більше і краще працюють приватні об’єднання. Вони ні від кого не залежать ні морально, ні фінансово. Їх дуже багато і вони працюють локально, мають свого глядача і в основному мають комерційний напрямок. Тому більш зацікавлені в якості свого продукту.

Та в цілому я б оцінила творче життя міста дуже активним. Щодня щось відбувається і майже повністю в основному на «голому ентузіазмі». Як на мене, усім талановитим митцям потрібно допомагати пробиватися і показувати себе, бо Луцьку є що показати. Щодо прогресу, він є. Та повільний це процес і він триває... Ми над цим працюємо.

Богдана Стельмах, координатор у Луцьку Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, координаторка у ВОГО «Волинський прес-клуб»

Культурний простір Луцька останніми роками значно збагатився різними подіями. Це тішить, бо люди думають не лише про хліб насущний для тіла, але й для душі. Однак прикро, що під «значком» культурних подій у нас відбуваються різноманітні конкурси краси, які насправді до культури не мають ніякого стосунку, а є виявом сексизму щодо жінок і дівчат. Ми маємо зрозуміти, що жінка - це людина, а не товар і не прекрасна іграшка. Пропагуючи «ідеальну красу», патріархальне суспільство цим самим готує дівчинку до другорядної функції. Воно каже: тобі не обов’язково чогось досягати в житті, тобі треба відповідати критеріям і виконувати роль «берегині». Хотілося би бачити більше подій і фестивалів, які би не набивали шлунки, а розвивали духовний та інтелектуальний світ людини. І щоб вони ставали візитівкою Луцька, аби у наше прекрасне місто їхали з усієї України та з-за кордону.

Кирило Ткачов, співзасновник простору для творчості і відпочинку «Innerspace», організатор фестивалю каліграфії «Простір літер»

Вважаю, що творчий осередок міста Луцьк досить активно розвивається. Стежу за цікавими ініціативами і проектами. Проте хотілось би більшого. Прогрес є, та здається, що не вистачає віри в себе і бажання втілювати свої ідеї. Досить часто доводиться чути від людей про їхні плани, але мало дійсно активних організаторів, які можуть реалізувати свої наміри.

Андрій Тимчук, один із лідерів гурту «ФлайzZza»,  арт-директор луцького клубу «Оболонь-Кораблик»

Мистецький напрям у Луцьку доволі широкий - у нас достатньо митців різного формату і гатунку. Усі намагаються періодично шось творити. І доволі часто у луцьких митців ми помічаємо гарні результати. Проте прикро, що досі це все відбувається на рівні ентузіазму, без особливої підтримки держави чи влади міста. Шкода, що багато творчих молодих людей та ідей «помирають, навіть не народившись». Фактично все, що немає комерційної основи, відразу ж приречене, яким би воно красивим чи цікавим не було. Але ще більше прикро, що здебільшого своє рідне мало кому з місцевих жителів потрібно - ми мало відвідуємо концерти, виставки, не підтримуємо фінансово якісь гарні творчі проекти, навіть елементарно не стежимо за розвитком тих чи інших творчих одиниць у соцмережах.
Зазвичай у нас побутує хибна думка про те, що усе місцеве має бути безкоштовним для місцян. Це погано - адже в такому випадку наші місцеві творці не матимуть з чого розвивати та інвестувати у свій креатив. Мені шкода, що фудфести збирають більше людей у Луцьку, ніж, наприклад, джазові фестивалі. Прикро, що на концерт Олі Полякової доставляють стільці, а гурт «Ріплей» в цей час фактично розпався (навіть не зважаючи на гарний успіх Ріти у телепроекті). Сумно, що весільні кавер-бенди заробляють в 3-5-10 разів більше, ніж ті, хто пише свою класну авторську музику. Шкода, що я не маю змоги бачити і надалі в Луцьку якісь чудові виставки наших художників і фотографів. Знову ж таки, мені здається, через недостатню кількість реклами і через те, що «місцеві не підуть». Вже багато років намагаюсь привозити одних з кращих молодих колективів України у Луцьк, але вкотре помічаю, що це менш цікаво людям, ніж піти на піцу чи просто посидіти вдома на дивані. Шкодую, що гарні зірки, які приїжджають до Луцька з концертами, все менше збирають зали. Натомість повні аншлаги збирають ті, хто того не вартий...

P.S. Краще я щось буду намагатись далі творити, а там час покаже, чи це ще комусь цікаво.

Антон Євтушок, голова ГО «Брейншторм»

В Луцьку не вистачає заходу, на який би запрошували людей рівня Анджея Сапковського (польський письменник-фантаст – прим. жур). Мистецька сфера в Луцьку - в конвульсіях, але чи це передсмертні судоми, чи перейми породілі, поки незрозуміло. Розвивається настільки рвано, що не можна точно і сказати, чи розвивається взагалі.
Переваги в тому, що багато зараз спроб, а кількість, як завжди, з часом, перейде в якість.

 Текст: Елла Яцута