Step by step директора Луцького автомобільного заводу Миколи Джули

Історія ДП «Автоскладальний завод №1» АТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (яке у Луцьку всі називають - Луцький автомобільний завод) розпочинається з далекого 1955 року, коли  було введено в експлуатацію Луцький ремонтний завод.

З 1979 року в його стінах розпочали виробляти модернізований автомобіль ЛуАЗ-969М.  З 2000 року почали складати автомобілі ВАЗ та УАЗ. А у 2005 році було створено корпорацію «Богдан».

Разом із виготовленням  легкових автомобілів «Kia» та «Hyundai», розпочалася реалізація автобусної програми. Минулого року завод відзначив своє 60-річчя.

Сьогодні підприємство налічує більше ніж 700 працівників, які виконують замовлення на виробництво автобусів та тролейбусів, розробляють нові конструкторські проекти. А керує усім процесом  Микола Джула - директор Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» автомобільної компанії «Богдан Моторс». 

Ми вирішили поспілкуватися з ним про те, чим зараз «живе завод», як йому вдається усе контролювати, та й взагалі про життя-буття напередодні його 50-річного ювілею. 

У луцькому офісі компанії «Багдан Моторс» метушня, адже відбувається ремонт адміністративних приміщень. Замінюють вікна для того, щоб зекономити на енергоносіях. Ми чекаємо на ліфт, адже кабінет директора знаходиться на п’ятому поверсі, і цікавимося, чи довго ще тривати ремонту. Помічник директора, який зустрів нас біля прохідної, каже, що оскільки приміщення велике, то роботи ще багато.

Львів’янин, який став лучанином

˗    Ви приїхали до Луцька, коли на підприємстві набирала оберти автобусна програма. Що стало мотивуючим фактором для переїзду?

-  До переїзду на Волинь я 20 років відпрацював на Львівському автобусному заводі. Зрозуміло, що мені було цікаво познайомитися з новим підприємством. У Львові  вже досягнув усього у виробництві. Хотілося реалізувати свої знання у Луцьку. За роботою час промайнув непомітно і вже у березні буде 10 років, як я  на Волині.

-  Вам подобається жити у Луцьку?

-  Дуже подобається.  Маленьке, тихеньке, чистеньке місто. Дехто з моїх знайомих не хоче сюди переїжджати. Кажуть, що Львів, порівняно з Луцьком,  як «небо і земля», але я, живучи тут, ніякого дискомфорту не відчуваю.

-  Як  Ви уявляли роботу на новому підприємстві, переїхавши у Луцьк? 

-  Рішення про переїзд було прийнято не миттєво.  Мене запрошували декілька разів. У липні 2006 року приїздив ознайомитися з підприємством. На той момент завод виконував легкову програму, а автобусний напрямок тільки розпочинався. Я виробничник і приїхав, аби застосовувати свої знання у організації виробничих процесів, але одна людина нічого не вирішує, повинна працювати команда однодумців. 

Пригадуючи, як все розпочиналося, Микола Джула розповідає, що на початках, коли переїхав до Луцька, займав посаду  заступника генерального директора з виробництва автобусів. На той момент обдумував, як можна ефективно застосувати свій виробничий досвід для заводу.

Конструкторські «ноу-хау» та перший електробус 

-  Який етап "переживає" завод зараз?

- На даному етапі не можна сказати, що ми досягнули стабільності. Усі знають, яка зараз ситуація в країні. Слід додати, що 80 % нашої продукції – це тендерні замовлення, які  оголошують місцеві органи влади, коли виділяються відповідні кошти з бюджетів на закупку автобусів і тролейбусів. Приватні перевізники купують до 20 % автобусів від загальної кількості. Ми не є монополістами на ринку. 

-  Які на сьогодні моделі автобусів виготовляє завод?

-  Нині завод випускає  здебільшого автобуси довжиною до 8 метрів: «Богдан А22112» (міський автобус), «Богдан А22212» (приміський автобус) та «Богдан А22412» (шкільний автобус). До речі, нещодавно перші 5 шкільних автобусів ми відправили на Волинь. Також ми виготовляємо міські низькопідлогові автобуси «Богдан А70132» (довжиною 12 метрів) та приміські автобуси «Богдан А14532» (довжиною до 10 метрів). Щодо тролейбусів - Богдан Т70117» (низькопідлоговий, довжиною 12 метрів) та «Богдан Т90110»  (довжиною 19 метрів).

- Перший дослідний зразок  електробуса експлуатується  у Любліні. Чому не у Луцьку?

- Цей електробус «Богдан А70100» - спільний продукт з польськими партнерами. Саме з міста Любліна ми отримали таке замовлення, яке і виконали. Електробус в середньому коштує як три тролейбуси. Українським тролейбусним підприємствам самотужки, за місцеві бюджети, придбати електробус – майже не реально. У Європі такі проекти реалізують за сприяння різних програм, в тому числі, за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку.

Через брак вільного часу Микола Джула спілкується з нами під час обідньої перерви. Але стаціонарні телефони, яких у нього на столі декілька, час від часу всеодно подзвонюють, він коротко відповідає і продовжує спілкуватися з нами.

Людина, яка «пройшла» виробництво, знайде дорогу в житті

- Чи не відчуває підприємство нестачу фахових робітників? (загальна тенденція сучасного ринку праці)?

- При ритмічній роботі підприємства, завод повністю укомплектований основними робітниками. Але коли виробництво працює не ритмічно і в певні періоди виробнича програма значно зростає, ми нестачу робітників відразу ж відчуваємо. Хороших фахівців, таких як пневматики, електрики високо- та низьковольтники, зварювальники, малярі, верстатники широкого профілю, на ринку праці Волині не достатньо. Для часткового вирішення цієї проблеми, у нас є ліцензований навчальний центр, який навчає спеціалістів робітничих професій, таких як слюсарі механо-складальних робіт, зварювальники, маляри та водії тролейбусів. Кращі з випускників залишаються у нас на підприємстві.

- А  випускників волинських вузів працевлавштовуєте?

- Так. Співпрацюємо з Луцьким національним технічним університетом, Технічним Коледжем ЛНТУ та ДПТНЗ «Луцьке вище професійне училище». Працевлаштовуємо конструкторів, технологів. Також співпрацюємо з професорсько-викладацьким складом, аби покращити практичний рівень знань. Беремо студентів на практику, стажування.

- Яку заробітну плату пропонуєте молодому спеціалісту?

- У 2016 році середня заробітна плата на підприємстві становить приблизно 5-6 тисяч гривень. Молодому спеціалісту, який тільки завершив навчальний заклад, звичайно, пропонуємо меншу. Якщо такі працівники добре працюють, то вони швидко піднімають свій кваліфікаційний рівень і, відповідно, їхня заробітна плата зростає.

Відвідавши виробничі потужності автоскладального заводу, ми звернули увагу, що на виробництві працює багато молоді. Наразі на заводі працює 40 % людей віком до 40 років.

З більшістю працівників заводу я працював «плече в плече»

- Скільки потрібно часу, щоб виготовити автобус?

- Залежно від моделі. Виробничий цикл малих автобусів триває від 17 до 30, тролейбусів – від 20 до 38 календарних днів. Все залежить від режиму роботи підприємства та кількості працівників. Процес розробки конструкції нових автобусів чи тролейбусів з виготовленням дослідного зразка займає приблизно півроку. Ще два-три місяці потрібні для підготовки виробництва, проведення випробувальних і сертифікаційних робіт.

- Де купуєте  комплектуючі матеріали?

- Купуємо у різних виробників як європейських, так і українських. Наприклад, спецпрофіль, який формує каркас кузова, купуємо в Австрії.  Малі автобуси зроблені на агрегатній базі індійського виробника Ashok Leyland. Великі - на різних агрегатних базах. Осі та мости – німецької фірми ZF або іспанської DANA, двигуни – IVECO, коробки передач можуть бути різних відомих світових виробників: ZF, Foith, Eaton, Allison. Все залежить від замовника та моделі автобусів.

-  На що робите ставку у майбутньому, щоб завод успішно розвивався?

-  Зрозуміло, що розвиток підприємства на пряму залежить від інвестицій. Задумів є багато. Але, як завжди, не вистачає часу та коштів для їхньої реалізації. У найближчих планах - поява автобусів з двигунами Euro 6 (відповідно до українського Законодавства, починаючи з січня 2018 року, всі автобуси, які виготовлятимуться та реалізовуватимуться в Україні, повинні бути обладнані двигуном, який відповідає екологічним нормам Euro 6). Упродовж 2017 року маємо час, щоб  виготовити дослідні зразки таких автобусів та сертифікувати їх. У планах - модернізувати туристичний автобус під нову агрегатну базу, а також нашу лінійку тролейбусів: «Богдан Т60», «Богдан Т70» та «Богдан Т90». У перспективі - виготовлення «економ-варіанту» електробуса. Можливі також інші нові конструкторські розробки. Все залежатиме від нашого генерального дилера ТОВ «Бас Мотор» та маркетологів, які формують нам тенденції розвитку на ринках України та Європи.

Ми дякуємо Миколі Михайловичу за розмову. Він показує нам нагороди, які отримало підприємство, а також розповідає про те, що пишається своїм колективом. Запрошує нас ознайомитися із процесом виробництва автобусів і тролейбусів, а сам сідає у авто, яке вже чекає його біля прохідної, та вирушає на наступну зустріч.

Спілкувалася Вікторія Чубарко

Фото: Любомир Безручко