«Жадан і Собаки»: ковельська колонія, кримські політв’язні та шалений концерт у Луцьку

Привіт, друзі! З вами знову Непомітний журналіст, який хоче поділитися враженнями від музичного Луцька.  За вікном 25 листопада, а в мене досі не вщухає пекучий біль у м’язах. Я шалено гоцав на концерті письменника Сергія Жадана і гурту «Собаки в космосі». І хочу вам про нього розповісти.

Останнім часом в Луцьку - «концертний рай»: виступи відбуваються майже щодня. Чим особливий цей концерт? В чому унікальність Жадана і Собак? Спробуємо зараз це з'ясувати...

По-перше, Жадан - наш «poetry star». Усі його виступи в Луцьку і поетичні, і музичні користуються шаленим попитом. По-друге, – кожна програма має сильну соціальну складову.

В одній із пісень ще перших альбомів «Зброя пролетаріату» звучали слова:  

«Сучасний музичний формат розрахований на людей без легень і серця.
Головним конфліктом більшості композицій є відсутність конфлікту.
Головною темою є секс, причому, бажано, з самим собою.
Натомість ми співаємо про підвищення соціальних стандартів і дивуємось, чому у нас завжди порожні зали».

З порожніми залами – це неправда, а ось про «підвищення соціальних стандартів» таки не забувають. Виключенням не став і альбом «Пси», який презентували в арт-кафе «Стоп-кадр» 23 листопада. До слова, Луцьк став першим містом ПСИХотуру на підтримку платівки.

Цей альбом – поєднання високої якості і гострої теми. Почнемо з того, що до запису долучився лідер берлінської формації Rot Front Юрій Гуржи, а мастерингом «Псів» займалась команда легендарної лондонської студії Abbey Road.

Це жорстока і апокаліптична платівка. Приводом до створення став виступ колективу у Кременчуцькій виховній колонії. «Тоді ми побачили зовсім іншу аудиторію. І хоча усі вихованці закладу позбавлені звичних для всіх нас можливостей відвідувати концерти, проте розуміти та підтримувати їх ніхто не може завадити. Саме про них ми написали титульну композицію «Пси», яка задала тональність і настрій усієї платівки», – розповів лідер гурту «Жадан і Собаки» Сергій Жадан.

Небагато хто знає, що перед концертом в Луцьку «Жадан та Собаки» виступили в Ковельській виховній колонії та подарували усім книги видавництва «MERIDIAN CHERNOWITZ». Весь тур також має на меті не лише створення шалено-драйвових вечорів, але й привернення уваги громадян до долі кримських в’язнів. Під час кожного концерту  організовують збір коштів для матері Олександра Кольченка, аби вона мала змогу відвідати сина у російських таборах.

Це все теми - дуже складні.

Однак Непомітний журналіст почав із позитивного - із запального концерту. І це справді було так. Музиканти виконали більшість відомих пісень, серед яких «Рок-музикант», «За#бали», «Бийся за неї», «Листопад», а під незмінний хіт «300 китайців» публіка влаштувала просто божевілля. Дівчата обступили музикантів, а хлопці влаштували слем (хех, цікаво було бачити слем не біля Бандерштатівської сцени, а в кафе).

Кількаразовий біс, овації, щасливі музиканти і навіжені танцюваристи – такі ознаки успішного концерту. Та на завершення хочеться все ж нагадати усім, хто був та не був на драйвовому концерті, слова з озвученої композиції:

«Удача, мов птах, сидить на плечі.
Китайські гетри, пакистанські м'ячі,
тайський одяг, в'єтнамська мівіна:
я залишаюсь - це моя країна».

Давайте ж усвідомимо слова Сергія Жадана, промовлені зі сцени: «Ми боремося за нашу країну! І ми звідси нікуди не поїдемо, бо за нас тут ніхто нічого не зробить!»

Текст: Непомітний журналіст

Фотограф: Юрій Буденко