Чи повернеться в поліцію Ігор Муковоз?

У Луцьку, ймовірно, немає людини, яка б нічого не чула про Ігоря Муковоза. 2016-й став вирішальним у його міліцейсько-поліцейській кар’єрі. Бо після поновлення на посаді через суд він сам написав рапорт на звільнення.

Його службовий злет розпочався у 2005-му. Це був період великих суспільних очікувань. Ігор Муковоз – один із небагатьох працівників міліції, котрі вголос заявили про зловживання з «відкріпними» талонами на виборах 2004 року і висловили свою незгоду з тим, що відбувалося. Каже, що тоді не міг мовчати, бо спрацювало його загострене почуття справедливості.

«Ніколи я не ліз у політику. Я служив. І моя позиція була не політична. Я не був за Ющенка, а був проти свавілля. Це зараз гарно говорити про той час, а якби тоді все сталося по-іншому, де б сьогодні був я і що відбувалося б? Це не політика. Це - прийняття рішення. Лишу для мемуарів те, що і коли зі мною тоді хотіли робити. Найм’якше, що прозвучало: «Ти не будеш служити». І я це розумів.»

Чи хотів він працювати в правоохоронних органах? Каже, що багато про що мріяв у дитинстві, у т.ч. і про те, щоб стати міліціонером. Але, ймовірно, цілі такої собі не ставив. Бо пішов навчатися на фізкультурний факультет тодішнього ВДУ ім.Лесі Українки. А вже по завершенні йому запропонували посаду інспектора бойової і службової підготовки у Горохівському райвідділі.

Втім, на своїй малій батьківщині він пробув недовго і незабаром переїхав до Луцька. До високих посад ще треба було прослужити 6 років. Але Ігор Муковоз запевняє, що він – не кар’єрист. Бо «людям, які йдуть робити кар’єру в систему, де носять погони, нема там що робити.»

Хотів чи не хотів, але начальником став. Спершу – у Ківерцівському райвідділі, потім – у Луцькому міськвідділі міліції. І каже, що йому не соромно за свої рішення: «Якщо людина щось робить, її вчинки комусь будуть подобатися, а комусь - ні. Я ж не дівчина на виданні, щоб подобатися. А займався професійною діяльністю з професіоналами.

Мені не соромно за жоден наказ, який віддав, за жоден підпис, який поставив. Наслідки моїх вчинків не завжди мене радували, але вони були чесними. Я, будучи керівником 11 років, приймав сотні рішень. Вони не всі ідеальні, не всі може мені цілком подобалися, але були чесні.»

І запевнив, що злочинних наказів ніколи не виконував, бо їх дають тим, хто їх може виконати. «В міліції є різні люди, які по-різному ставляться до обох революцій в Україні. Кожен повинен сам відповідати за свої вчинки,» - вважає пан Муковоз. І на запитання про стосунки міліції з криміналітетом відповідає категорично: сам таких не мав, а за інших відповідати не буде. 

Міліціонер – людина системи. Ігор Муковоз каже, що «скільки служив, намагався її змінити. Система – люди, які приймають рішення. Проблема системи, зокрема міліції/поліції, в тому, що є дуже мало людей, які вміють приймати рішення. А ще менше тих, які готові за свої прийняті рішення потім відповідати.»

На його переконання, сьогодні є багато тих, котрі дають оцінку роботі правоохоронних органів жодного дня насправді у них не пропрацювавши. І про результати нещодавньої атестації поліціянтів, з його слів, найліпше свідчать цифри. А вони зовсім невтішні.

«Якщо наслідком атестації став повальний ріст злочинності і зниження розкриття, то це наслідки. Якщо минулого року розкриття становило 36%, то цього – 19%. Якщо грабежів побільшало майже вдвічі, а розкриття стало вдвічі меншим. Атестацію проводили для того, щоб людям було безпечніше жити. Але вийшло все навпаки. І це мова цифр, а не моїх образ. У нас багато говорять про процес, але мало про наслідки.»

Зараз Ігор Муковоз на пенсії. Каже, що нарешті відпочиває. Минулого літа вперше поїхав на відпочинок до Туреччини. Тепер більше буває вдома і часто зутрічається з друзями. Навіть під час цієї розмови їхав із ними в баню. Ще любить поплавати в басейні, позайматися в спортзалі й почитати книжку.

Його діти про те, щоб іти в правоохоронні органи, навіть не мріють. Донька здобуває медичну освіту. Син-десятикласник теж хоче бути лікарем. 

Чи повернеться Ігор Муковоз у поліцію? Каже, що за нинішніх обставин – ні. А як буде далі, хтозна. 

 Текст Ірини Кунинець, фото взяті з інтернет-мережі, а також зі сторінки Ігоря Муковоза у Facebook.

 При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на « 0332.ua. Сайт міста Луцька».