У Музеї волинської ікони презентують наукову збірку

20 грудня 2016 року о 12 год. у Музеї волинської ікони відбудеться презентація наукового збірника «Повернута із небуття. Ікона Холмської Богородиці» за редакцією Анджея Ґіля, о. Мірослава Каліновського та Ігоря Скочиляса.

Книга видана Люблінським Католицьким Університетом у рамках публічного проекту «Соборна Україна та Київська традиція», - пишуть "Хроніки Любарта"

У 2015 р. святкувалося 250-ліття коронації ікони Холмської Богородиці, що дало імпульс до проведення низки академічних зустрічей і конференцій.

Один із таких заходів відбувся у Львові та Луцьку 15-16 вересня 2016 р. у рамках Міждисциплінарного семінару „Топографія святості: ікона Холмської Богородиці в традиціях Slavia Orthodoxa, Slavia Unita i Slavia Latina”, що його організували Гуманітарний і Філософсько-богословський факультети Українського Католицького Університету за участі Богословського факультету Люблінського Католицького Університету Івана Павла II. Частина засідань семінару проводилася у Музеї Волинської ікони в Луцьку, безпосередньо при Чудотворному образі.

Учасники наукового форуму підсумували сучасний доробок і запропонували нові авторські гіпотези щодо походження, історії побутування й функціонального призначення Холмської ікони. Редколегія запросила до авторського колективу не тільки учасників дисциплінарного семінару, але й інших провідних науковців.

Книга акумулює статті 14 учених, котрі репрезентують декілька академічних та університетських закладів Польщі й України. Свою увагу  дослідники зосередили як на самій Чудотворній іконі, так і на соціокультурному та релігійному просторі, в якому святиня функціонувала. У виданні вміщені тексти, що описують долю м. Холма від його початків і до сучасності (це своєрідна монографія з історії міста).

Наступний тематичний блок збірника стосується безпосередньо Холмського образу та різноманітних аспектів його культу. Остання частина книги містить панорамний огляд історії Холмсько-Белзької єпархії як складової Київської унійної митрополії, та розвідку про взаємодію в яґеллонську добу двох мистецьких систем – Сходу і Заходу.