Перукар дарує щастя особливим людям

Галина Корнієць із міста Молодогвардійська, що на Луганщині, нині проживає в Луцьку. Вона дарує людям красу та гармонію з собою, вона – перукар. Зараз також паралельно бореться за здоров’я і  розвиток свого синочка Максимка.

Про розповідають у прес-службі Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».

Чотири роки тому, коли синові Максимчикові не виповнилося ще й двох, чомусь спало на думку, що вона… потрібна. Потрібна тим, хто може бути обділений Долею, Богом, людьми у чомусь. Так розпочалося Галине служіння. Вона їздила в інтернати, лікарні, сиротинці, пропонуючи послуги перукаря. Їй подобалася і робота, і така своєрідна місія, але, настав момент, коли довелося змінити життя.

Донька у Галини уже доросла – 19 років, Максимчикові – 5. Син вимагає до себе особливої уваги. Під тиском труднощів руки можуть опуститися у кого завгодно, але тільки не у мами – так вважає Галина Корнієць. Будь-які проблеми, випробування вона сприймає як черговий етап становлення свого характеру. Немає перешкод, які б вона не змогла здолати. До того ж – вони допомагають бути сильнішою, знайомлять із однодумцями, з тими, хто готовий підтримати. Галина познайомилася із громадською організацією «Зірка надії», тепер із синочком постійно відвідують заняття ліпки з глини. А восени, разом із друзями вирушили на відпочинок.

Природа Карпат, певне, й створена для того, аби милувати око та сприяти пізнанню, а відтак і розвитку. Розмаїта рослиність, багатюща палітра кольорів, звуків.

Людей зі сходу України дивує все – від етнотрадицій до особливостей побуту Прикарпаття. Важливо те, що поруч – близька людина, та, яку найбільше любиш, вважаєш авторитетом. Максимко охоче залишає стіни свого внутрішнього світу, щоб порадіти життю разом із матусею.

Галина намагається якнайбільше любові дарувати людям, тим, хто цього заслуговує, на її думку, понад усе. Зараз вона періодично приїджає в реабілітаційний центр «Агапе», щоб довести до ладу зовнішній вигляд його пацієнтів, подарувати їм частинку свого тепла і сонячного настрою. Найбільша мрія майстра – своя перукарня. Не звичайна, що їх десятки на кожному кроці у місті, а така, яка б служила безкорисливо тим, хто не має матеріальних можливостей відвідувати міські салони, тим, заради кого Галина служить і зараз. Адже то була б частинка великого абстрактного поняття добра.