Новорічні традиції в Україні: Що? Де? Коли?

З-поміж багатьох сучасних свят Новий рік є найулюбленішим. Можливо, тому що обіцяє зустріч із чимось таємничим, дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий. 

У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вмираюче від ще ненародженого, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності вчинків, від обрядових дій залежало життя у наступному році. З часом переважна більшість населення забула традиції предків. За останні двадцять років у святкову культуру українців увійшли окремі елементи масової культури, обрядовості західноєвропейських і східних народів. Та навіть сьогодні, коли головними учасниками новорічних святкувань стали телевізор, спиртні напої та наїдки, українці все одно намагаються додати до новорічного застілля певні ритуали.

Вилучення сакрального, духовного зі сфери сучасної святково-обрядової культури в Україні перетворює їх на низку видовищ, розваг, що змінюються у календарній послідовності, залишаючи своїм учасникам лише синдром святкової втоми. Можливо, варто знову згадати про історію та походження свят, народні традиції їх відзначення?

Давня традиція називати роки «літами» і поділ року на дві половини (літо та зиму) були обумовлені господарськими потребами хлібороба. Новий рік у дохристиянський період відзначали 1 березня, саме з цього часу наставало «літо», яке тривало до початку вересня. Тому у щедрівках, які виконуються на Новий рік, ідеться про ластівочку, що щебече під вікном господаря або ж сиву зозуленьку, що літає в його саду. 

Дідух

Якого числа святкувати Новий рік

Із прийняттям християнства на Русі почали впроваджувати візантійську систему християнського літочислення, відправною точкою якого вважалося 1 вересня 5509 р. до н.е. – день створення світу (офіційно затверджений VI Вселенським собором 681 р.).

Західні церкви в цей час користувалися літочисленням від Різдва Христового, дату якого в VI ст. вирахував монах Діонісій Малий. В обох системах літочислення послуговувалися юліанським календарем, розробленим александрійським ученим Созігеном і впровадженим у Римській імперії Юлієм Цезарем ще у 45 р. до н.е. Датою Нового року в юліанському календарі було 1 січня, а у візантійському – 1 вересня.

Як кожне правило, що запроваджується «згори», вересневе новоліття не надто впливало на побут звичайних людей, які для власних потреб продовжували користуватися старим землеробським календарем, відраховуючи кожен наступний рік із березня. У 1492 році минуло 7 тисяч років з дня створення світу. Початок нового тисячоліття сприймався як можливий апокаліпсис, і, коли кінця світу не сталося, у Московському царстві був виданий указ про відзначання Нового року у вересні як церковно-державного свята. У 1699 році Петро I «лучшего ради согласия с народами европейскими в контрактах и трактатах» видав указ про зміну літочислення, починаючи із 1 січня (рахунок почав вестися не від створення світу, а від Різдва Христового). Російським царем був запроваджений і новий порядок зустрічі 1700 року на кшталт європейських країн – з салютами, пострілами, розпиванням спиртного, прикрашанням будинків ялинками чи ялинковими гілками. Варто сказати, що після смерті царя звичай швидко забувся, і ялинки під Новий рік можна було зустріти лише на дахах шинків.

Коли в Україні почали прикрашати ялинку

В Україну звичай прикрашати до свята ялинку також прийшов із європейської святкової традиції, що з середини ХІХ ст. побутував, переважно, у середовищі знаті. Іван Франко на Гуцульщині записував матеріали про різницю різдвяних звичаїв панів та простого народу: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про різдвяний сніп (дідух), який вносили до хати і ставили на покуті на Святвечір). За християнськими переказами, ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел з вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему. Різдво – це час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Віфліємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого. 

Сучасна Маланка. с.Космач

Тож 1 вересня не втратило свого значення в календарі українців, залишаючись до сьогодні датою церковного та шкільного нових років. У православних святцях 1 січня – день Обрізання Господнього та день пам’яті одного з отців церкви святителя Василія Великого.

На думку Михайла Грушевського, із святкової культури наших предків доби язичництва до наших часів збереглися лише ті з її елементів, яким вдалося вписатися в коло церковних свят. Значною мірою це стосується і новорічної обрядовості. Перенесення дати святкування Нового року на 1 січня не вплинуло на зміст народних обрядів. Новоліття зустрічали після Різдва (25 грудня за старим стилем).

За народними переказами, Христос ходив і по українській землі. Тож свято Різдва об’єднувало людину і Бога, живих та померлих (яких поминали під час трапези), людей і тварин (яким виносили святкову вечерю), особу і колектив, «зшиваючи» докупи полотно буття, пошкоджене тривогами і страхами, горем чи злиднями.

Як українці зустрічали Новий рік

Новий рік наші предки зустрічали у гарно прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом в залежності від статків господарів. Новий час, що мав наступити після свята, творився за участі самих людей, адже від їх поведінки у минулому році залежала доля майбутнього. До свята готували не лише страви та напої, але й душу та тіло – молитвою та сорокаденним постом. Вечір напередодні Нового року мав назву «щедрий», «багатий». М’ясо і ковбаси, холодець і тушкована капуста, печеня, смажена риба, налисники – чого тільки не було на святковому столі. Обов’язково у цей вечір крім куті готували пироги. Господар дому ховався за мискою з пирогами і бажав, щоб і наступного року родина мала таку саму гору пирогів.

Православна церква шанує у передвечір Нового року святу Меланію Римлянку, а 1 січня за старим стилем – пам’ять святого Василія Великого. За іменами святих ці дні отримали назву «Маланки» та «Василя». На Бойківщині до свята навіть випікали спеціальні хліби – «Василі». Повсюди в Україні побутував звичай вітати тезок святого. 

Ялинка в радянський час

Від хати до хати ходили щедрувальники (колись це були гурти дорослих чоловіків), вони обходити з піснями село та громадські посіви – на добрий врожай. Щоб родила нива, проводили по ній, ще засніженій, символічну борозну і засівали зерном. У перший день Нового року засівали і в кожній хаті. Популярними були народні новорічні вистави «Коза» та «Маланка», участь у яких брали переважно чоловіки. Козу – тварину, що вважалася символом плодючості, зображав парубок у вивернутому кожусі з дерев'яним макетом голови тварини. У виставі були також присутні: Дід, Баба, Лікар, Солдат, Єврей, Циган, Турок, Гончар та інші персонажі, які розігрували жанрові сценки. Роль Маланки – недоладної господині, котра не вміє нічого робити, так само виконував парубок, переодягнений у жіночий одяг. Перший день Нового року вважався сприятливим для початку важливих справ, надавали також значення тому, хто першим увійде до хати. Вважалося, що першим має зайти чоловік, такий звичай мав назву «полазник».

Радянський Новий рік

Суттєві зміни у новорічні традиції українців принесла революція 1917 року. Одним із перших указів радянської влади у 1918 р. став декрет про перехід на григоріанський календар. У 1582 році юліанський календар був реформований Папою Римським Григорієм ХІІІ і, попри численну опозицію духовенства, прийнятий католицькими країнами у кінці XVI ст., а протестантськими – у XVIII ст. Керуючись догматом про те, що юліанський календар більш точно відбиває біблійну історію, згідно з якою християнська Пасха не може передувати єврейській, православна церква не визнала календарної реформи і досі послуговується старим стилем, що має різницю з новим у 13 днів.

Таким чином народ переніс свої звичаї новорічного святкування на 14 січня за новим стилем. Із приходом радянської влади Різдво було оголошено пережитком минулого, «шкідливим святом», разом з ним під анафему потрапила і різдвяна ялинка. У пошуках нових способів ідеологічного впливу на маси, радянські вожді з часом переглянули своє ставлення до різдвяного символу, і у 1930 році для дітей робітників було встановлено ялинку у Кремлівському палаці з «правильною» п’ятикутною зіркою на верхівці. До побуту широких верств населення новорічне дерево увійшло лише після статті П. Постишева «Давайте організуємо дітям до Нового року гарну ялинку», опублікованої в газеті «Правда» 28 грудня 1935 року. «Ялинкою» стали називати і самі новорічні свята, що їх організовували на підприємствах та в школах. З’явилися масові сценарії дитячих свят та їх обов’язкові нині персонажі – Дід Мороз, Снігуронька. У селянському ж побуті новорічні ялинки поширилися приблизно в 1960-х роках.

Люди старшого віку і досі розрізняють «державний» та «свій» Новий рік, більш натхненно святкуючи свій. Оскільки, крім прикрашання ялинки, відзначення «державного» нового року не супроводжувалося жодними обрядами, народ став придумувати їх самостійно, запозичуючи окремі елементи і зі Старого нового року, і зі східного.

Типовий сценарій сучасної зустрічі Нового року містить елементи різдвяного свята (прикрашання ялинки, обмін подарунками), радянського побуту (слухання виступів вождів, бою курантів), східних традицій (вибір кольору одягу відповідно до року певної тварини), а також магічні обряди (спалювання записки з бажанням і ковтання попелу від неї разом із шампанським). 

Звідки на новорічному столі шампанське

Шампанське – головний новорічний напій хоч і з’явився у ХVII ст. в Англії та Франції, а до України прийшов лише у ХІХ ст. У 1878 році в Новому світі (Крим) князем Л. Голіциним був заснований завод шампанських вин. Утім, українська знать напою не жалувала, надаючи перевагу рейнським винам, мальвазії, меду, добрій горілці, різним настоянкам – калганівці, анісовці і т. п. Та навіть незаможні родини могли дозволити купити собі до свята трохи горілки, подати до столу різні домашні наливки – з вишень, терносливу, малини, чорниці. Винайдена на початку 1960-х років радянськими виноробами технологія «шампанізації в безперервному потоці» дозволила здешевити цей напій. Той факт, що саме це ігристе вино стало неодмінним атрибутом і символом новорічного свята, пов’язаний зі специфікою його відкорковування. Гучний виліт корка з пляшки нагадує постріл, а за традицією, що зустрічається у багатьох народів світу, і в українців у тому числі, саме пострілами, шумом у дні великих свят наші предки намагалися відганяти нечисту силу, щоб не зіпсувала свята.

Від благочестивої спокійної атмосфери зустрічі Різдва новорічне свято відрізнялося гамірним, шумним характером. У цей день дозволялися парубоцькі бешкети. Церква ж закликала вірян бути стриманими у святкових забавах, не зловживати спиртним, не переїдати, утримуватися від непристойних жартів. Розуміючи, що в чомусь вони могли «передати куті меду», учасники новорічних ряджень на Гуцульщині і нині після завершення свят йдуть до потічка, «щоб змити гріхи». Подекуди, духовенство знімає заборони на споживання скоромних страв мирянами в новорічну ніч, розуміючи слабкість людської натури, хоча православні мають тримати піст до 7 січня за новим стилем. Наші предки вірили, що в ніч під Новий рік оновлюється небо і земля, небо буває в цей час відкритим, тому збуваються усі бажання, якщо встигнути опівночі їх подумки продумати чи побажати чогось хорошого іншим.

Тому прийміть і моє віншування: ««Дай вам Боже у мирі, любові й злагоді всі свята відсвяткувати, ще й на той рік діждати!»

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Автор
(0 оцінок)
Актуальність
(0 оцінок)
Виклад
(0 оцінок)
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Новини компаній
Століття технологій захоплює не тільки дорослих. Більшість дітей з самого раннього віку піддаються впливу інтернету, онлайн-ігор і все менше проводять час на вулиці та зовсім перестають грати в розвиваючі ігри. Ви батьки, і вас не оминула ця проблема? Тоді спеціально для вас ми пропонуємо Magic Dough - пластилін для дитячої творчості, яким із задоволенням будуть займатися і малюки, і підлітки. Magic Dough - це набір для ліплення, який включає в себе інстру...
Новини компаній
Діти дорослішають на диво швидко. І все раніше і раніше починають прагнути до самостійності. Самостійно ходити в секцію, повертатися зі школи або грати на вулиці без нагляду. Навіть самий самовідданий батько не в змозі бути з дитиною кожну хвилину. Але для кожного з батьків завжди важливо знати, що дитина в безпеці. Смарт-годинник для дітей вирішують цю проблему. Вони дозволяють не тільки знати, де дитина, але і як і з ким він спілкується. Це сучасний кори...
Новини компаній
Сучасний безконтактний термометр для вимірювання температури тіла і навколишнього середовища - дуже корисний пристрій, який повинен бути в кожному домі. З його допомогою Ви з легкістю і за лічені секунди зможете виміряти температуру тіла членів родини. Але також пристрій дозволить дізнатися й температуру будь-якій поверхні або предмета: стіни, їжі, води. Кожен термометр інфрачервоний безконтактний, представлений у нашому магазині пройшов ретельний відбір і...
Новини компаній
Багато людей, вибираючи годинник, намагаються знайти таку модель, яка підкреслить їхню індивідуальність. В Україні з'явилися модні дерев'яні годинники. Вони виконані дуже стильно, якісно і привабливо. Це аксесуар, який зможе підкреслити Вашу індивідуальність і неповторність. Це новинка 2019, яка буде в тренді ще досить довго. Виглядають класично. Мають якісний кварцовий японський механізм, що дозволяє безтурботно носити їх досить довго, змінюючи лише батар...
Реклама
Суши - это простое и одновременно изысканное блюдо, которое завоевало сердца многих людей. В «Sushi Icons» с уважением к японской традиции, соединены новые вкусы. В суши важна каждая деталь, поэтому здесь сочетается высокое качество ингредиентов, тщательное изготовление и элегантное оформление.          Доступна также доставка суши sushiicons.com.ua из высококачественных продуктов на дом, в офис, на вечеринки.  Предлагаем: - доставку по всей территории Х...
Новини компаній
Стильне і надійне рішення Up-brella – це стильна парасолька зворотнього складання, дуже зручна у використанні. Це нове конструктивне рішення для захисту від дощу. Вона стане у нагоді у будь-яку зливу, град, сніг або вітер, що леденить. Ця незвичайна парасолька ніколи не залишить калюжу на Вашій підлозі, не намочить Вас і Ваш одяг. Адже це так неприємно! На Вас не впаде ні крапельки, коли Ви виходитимете з машини, з дома або заходитиме в магазин. Більше нія...
Офіційно
Незабаром – другий тур виборів президента України, в якому зійдуться художній керівник студії «Квартал 95» Володимир Зеленський і нинішній президент Петро Порошенко. І якщо про самих кандидатів і команду чинного глави держави ми чули чимало, то з ким іде в політику «кварталівець», відомо не всім. Як виявилося, у його команді багато авторитетних, хоч і не завжди публічних фахівців. Один із них – уродженець Тернополя Руслан Стефанчук. Він – доктор юридичних...
Суспільство
У Луцьку хочуть підвищити ціну на проїзд у маршрутках до 6 гривень. 18 квітня відбудеться громадське обговорення проекту рішення «Про вартість проїзду в автобусах, що працюють на міських маршрутах у звичайному режимі руху», – повідомляють на сайті Луцькради. Захід проводиться відповідно до вимог закону, з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб. Громадське обговорення відбудеться за адресою: вул. Лесі Українки, 35 («Центр нада...
Новини компаній
Де купити гарну лампу для манікюру? Наша відповідь - магазин novinki.top. Ми пропонуємо унікальну розробку - LEDлампу «SUN», яка дозволяє висушити гель-лак за лічені секунди. Що таке лампа «SUN» і чим вона відрізняється від інших? Неповторний дизайн, в якому відсутнє дно. Для чого? Це дозволить робити не тільки якісний манікюр, але і педикюр. Чому варто купити саме лампу «SUN»? завдяки подвійному джерелу світла, лампа просушує всі популярні види гель-лаку;...