Лучанка пече торти найвищої складності

Її торти – мистецькі твори. У них втілюються мрії й улюблені персонажі, висловлюються почуття. Їх дарують іменинникам на День Народження, молодятам – у день одруження, подружжю – на чергову річницю спільного життя. Ними дякують колегам за професійність і рідним - за любов. Лучанка Наталія Шевчук ще жодного разу не спекла двох однакових тортів. Навіть якщо є схожі, то все одно у кожного своя особливість.

Перед тим, як взятися за справу, пані Наталія завжди розпитує, для кого пече торт, що людина любить, про що мріє. Інгредієнти також підбирає ретельно. «Продукти тепер не дешеві. Але беру найкращі складові, використовую американську харчову фарбу. Бо ж діти дуже люблять смакувати фігурками на тортах, а вони всі розфарбовані. Я дуже хвилююся, щоб було натуральне, якісне.»

Пані Наталія почала пекти ще у шкільні роки. Тож кондитерський стаж має великий. Каже, що зараз може спекти будь-який торт і на будь-яку тему.

«Можу чи не можу, вмію чи не вмію, але беруся і пробую. Іноді навіть самій страшно. Коли робиш один торт, наступного разу завжди хочеться зробити його складнішим. Страшно і цікаво. Боюся, що щось не вийде. Але роблю. Поки що не було так, щоб не вийшло.»

Свій перший торт Наталія Шевчук спекла собі на День Народження. Потім – доньці, далі – подрузі, племінникам. І так у неї з’явилася нова цікава справа. Знайомі й родичі почали переказувати один одному, телефонувати і замовляти.

«Я не заради заробітку це роблю. Мені це приносить задоволення. Це моє хобі. Воно так затягує! Коли моя донька приїжджає і застає мене за виліплюванням різних деталей, дивується, як у мене терпіння на це вистачає. А я люблю. Я так заспокоююсь.»

Пані Наталія завжди дуже хвилюється, чи вдався задум, чи сподобався її торт. І коли люди потім дякують, вона втішається: отже, все гаразд.

7 1

8 1

Люди люблять більше шоколадні торти, каже кондитер. «Для мене якщо свято, має бути багато шоколаду, вишня, наповнювачі цікаві. Щоб і святково, і гарно, і смачно. І все в міру. Роблю професійно. По «радянській» книжці, як ще вчили в училищах – по ГОСТу. Тут важливо дотримуватися технології.»

 Якщо пані Наталії випадає десь у гостях скуштувати торт не її виробництва, вона без особливих зусиль може «розібрати» його на складові, визначити, чи якісні продукти в ньому. Каже, що є торти, які після домашніх їсти просто неможливо, бо замість масла у них додали спред, а замість натурального коньяку – дешевий алкогольний замінник. Та й шоколад, на її переконання, мусить бути справжнім, 75%-им.

На торти, як і на одяг, є своя мода. Зі слів Наталії Шевчук, зараз особливо популярні торти-суфле, вкриті дзеркальною глазур’ю.

«Якщо щось нове – так і модне. Раніше були популярні торти з мастикою. А перед тим – кремові. Зараз вони теж повертаються, але більш модні пастельні відтінки і якісний мінімалізм у прикрашанні. Смаки в людей також змінюються. Люблять, наприклад, щоб торт був прикрашений живими квітами або макарунами.»

Замовлення пані Наталія приймає хоча б за 2 тижні до потрібної дати. Адже чим складніший торт, тим більше часу йому треба. Спершу має визріти ідея, яким він буде. «Лягаю і думаю про торт, він мені сниться, і прокидаюся думаю про нього,» - зізналася кондитер.

Якщо торт із фігурками, їм треба час для того, щоб висохнути. Тож, ліпше подбати про все заздалегідь.

Але, звичайно, були в її практиці і термінові замовлення. Якось дуже хороша подруга попросила спекти сьогодні-на-сьогодні.  «Зателефонувала вранці, а треба було на вечір. Для хлопчика, який захоплюється географією, мандрівками. І досить гарний торт вийшов. Я зробила його у вигляді напівглобуса з повітряною кулею.»

А на річницю одруження протоієрея Валентина Марчука пані Наталія виготовила торт у вигляді кінострічки з фігурками священика і його дружини.

До слова, Наталія Шевчук – також дружина священика. Саме він придбав їй ноутбук, щоб могла вичитувати рецепти на кулінарних сайтах.

Насправді пані Наталія не лише гарний кондитер. Свого часу вона понад 10 років вела гурток крою і шиття у Центрі науково-технічної творчості, здобула освіту фармацевта. Дуже любить шити, вишивати, в’язати. Зараз уже здоров’я не дозволяє. А свого часу сама шила рідним костюми й сукні – ще за дефіцитними журналами «Burda». Вона також любить флористику і сервірування.

«У нас вдома сервізи і скатертини на великі свята різні. На Різдво є свої, а на Великдень - уже інші. Я завжди любила гарні речі. Люблю, коли уже все зготовано, сервірувати, оформлювати стіл.»

Свою поки що єдину онуку пані Наталія частенько балує солоденьким. Влаштовує на її День Народження цілий фуршетний стіл. Макаруни, капкейки, кейк-попси, глазуроване печиво, еклери, домашній зефір, різні тістечка і торти – очі від усього цього таки розбігаються. Майстриня зізнається, що й сама любить солодощі. Тому її дім часто наповнюється запахом духмяної випічки.

 Текст Ірини Кунинець, фото автора, а також взяті з персональної сторінки Наталії Шевчук у мережі Facebook.

При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на « 0332.ua. Сайт міста Луцька».