Що робити зі сварливими сусідами?

В середньому двічі на день лучани скаржаться у поліцію на своїх сусідів.

«Їм заважає все: підтоплення, ремонт, неправильно запарковане у дворі авто, маленькі діти, які граються або кричать; гучна музика, галасливе застілля, дерево на межі ділянок,» - розповів виданню "0332.ua. Сайт міста Луцька" Сергій Бадалян, інспектор 4-ї роти батальйону управління Патрульної поліції Луцька.

Добре, коли в таких випадках є можливість відмежуватися й мінімізувати спілкування. Але у багатоповерхівках це практично неможливо. Ми змушені жити поруч і приймати або не приймати наших сусідів.

Насправді ж дискомфортно обом сторонам. І тій, яка скаржиться, і тій, кому ці скарги адресовані. То як же владнати неприємну ситуацію?

- Третя година ночі. Аж раптом сусід гупає ногою у двері! Я так

перелякався, що в мене аж перфоратор з рук випав.

Анекдоти про сусідів породжує саме життя. Порушення режиму тиші – одне з найпоширеніших. Як правило, людям заважає ремонт у чиїйсь квартирі або гучна музика, в т.ч. біля під’їзду у день весілля. «На скарги мусимо реагувати. Патруль приїжджає, з’ясовуємо, чи є адмінпорушення, спілкуємося, слухаємо обидві сторони. Втім, іноді вони скаржаться через особисту неприязнь, - каже Сергій Бадалян. – Декотрі сусіди не спілкуються між собою і навіть через дрібниці можуть викликати поліцію. А ми ж могли б у цей час займатися серйознішими питаннями.»

Як розповів нам правоохоронець, згідно з правилами користування багатоквартирними житловими будинками,  з 22.00 до 8.00 заборонено голосно співати, використовувати апаратуру і взагалі галасувати. Ремонтні роботи, які супроводжуються шумом, не можна здійснювати з 21.00 до 8.00 у робочі дні, а у вихідні і святкові дні така заборона діє цілодобово. Тобто, навіть у суботу ремонт, що супроводжується шумом і гуркотом, можна робити лише з дозволу сусідів.  

В більшості випадків порозумітися можна, переконаний Сергій Бадалян. Із ним згодна і кандидат психологічних наук Наталія Іванюк.

«Із сусідами варто або знайти компроміс, або домовитися. Це найкращий варіант, бо вам ще жити з ними тривалий час. Є, звичайно, сусіди, які мають справу до всіх. Тоді краще об’єднатися. Колективні звернення більш ефективні. Але не переводьте це в конфлікт, не вдавайтеся до звинувачень і не перетворюйте це на «базар». Бо результату від такого спілкування не буде.

Намагайтеся спочатку максимально порозумітися по-доброму. Якщо це стосується гучної музики чи інших питань, треба сказати, що вам некомфортно. Але доброзичливо. Бо людина переважно йде на контакт, коли не відчуває від вас загрози. Якщо ви увірветеся з претензіями, перша реакція - захист або напад у відповідь. І результату від цього не буде. Ви ні до чого не домовитеся. Якщо ж це поведінка, яка порушує ваші права і спокій, якщо ваші прохання не вплинули, треба викликати поліцію. Коли людина йде на контакт, 90%, що ви ситуацію вирішите.»

Дачник через загорожу питає в сусідів:
— У вас учора було якесь свято? Всі так хвацько танцювали!
— Та ні. То дід вулика перекинув.

182 стаття Кодексу України про адмінпорушення передбачає штраф – від 85 до 255 грн. – за порушення тиші. Якщо протягом року надійде повторна скарга і вона підтвердиться, доведеться заплатити вже від 255 до 510 грн.

Коли робите ремонт, найліпше заручитися підтримкою тих, кому це заважатиме, радить Наталія Іванюк. Попередьте - і тоді проблем не буде. Люди, які часто скаржаться, наприклад, на музику в день весілля, на переконання психолога, насправді можуть бути глибоко нещасними. Вони потребують уваги.

А ті, кому завжди заважають чиїсь квартиранти, насправді просто бояться. «Якщо в будинок, де всі живуть роками, поселяється маловідома людина, це лякає. Спочатку думають завжди гірше. Такий менталітет. Від молодих чекають аморальної поведінки. Переламати таке уявлення можна. Треба бути надзвичайно ввічливим, запропонувати допомогу: «Добрий день. Я йду в магазин, може і вам щось купити?»

Коли нас провокують на конфлікт і ми на нього піддаємося, фактично та сторона виграла, вважає пані Наталія. Якщо не реагувати, то «караван іде, а собака гавкає». Або вибираємо тактику ігнорування, або - максимально ввічливо - тактику знаходження спільної мови.

- Мамо, а чому ти завжди стоїш біля вікна, коли я співаю?

 - Щоб сусіди не подумали, що я тебе б‘ю.

Діти – не тільки радість, а ще й гамір, стрибання, бігання, випадкові і невипадкові падання на підлогу, ігри в «доганялки», футбол у квартирі і т.д.

«Дітей ми забрати не можемо. Заборонити їм ходити не маємо права. А не галасувати вони не можуть. Якщо це відбувається систематично у вечірній час, слід коректно поспілкуватися з їхніми батьками. Коли ж вони не реагують, можна щовечора навідуватися до них і просити. При цьому варто бути надзвичайно ввічливими. Навіть вода точить камінь. Будь-якій людині буде дискомфортно і вона захоче, щоб до неї рідше заходили.

Якщо і це не дає результату, тоді можна підключити сусідів збоку. Але йдеться дійсно про випадки галасування дітей пізнього вечора чи вночі. Або ж вирішувати питання на юридичному рівні,» - радить психолог.

Утім, бувають випадки, коли діти заважають сусідам в принципі. Тому що вони діти. І відреагувати на їхні прохання й скарги просто нереально. «Дітям притаманно рухатися і гратися. Ігрова діяльність не триває цілий день. Крім того, вони бігають не завжди. А ще мають здатність рости. І з часом це питання зніметься саме собою. Але щоб не заглиблювати конфлікт, я б, наприклад, подбала про товстий килим, який частково поглинатиме звуки.»

«Поліція матеріали на малих дітей не складає, - розповів Сергій Бадалян. – Вони ж не систематично бігають чи галасують. А людина, яка скаржиться, можливо цього дня погано почувається або настрій не той має.»

— Сусіде, чому ви вчора так кричали на свою жінку?

— Вона не хотіла казати, куди поділа гроші.

— Гаразд, а чому сьогодні ви так кричали?

 — Сьогодні вона мені сказала…

У більшості випадків під час конфліктів між сусідами порозумітися вдається, розповів Сергій Бадалян. Але буває, що патрульній поліції не відкривають двері. А питання розподілу межі чи паркану, встановленого не на тому місці, взагалі не належить до компетенції правоохоронців. До сусідів, які постійно затоплюють, слід викликати не поліцію, а працівників ЖКП – з метою встановлення збитків.

Час, коли сусіди ходили один до одного в гості, все-таки минає. Зараз люди закритіші, бережуть свою територію. Буває й так, що люди живуть поруч, але взагалі не знають один одного.

«Це вибір кожного: жити у власному світі чи спілкуватися. Якщо людина не хоче ходити в гості, не варто її примушувати. Але в житті бувають різні випадки: коли дитину немає на кого лишити, або під час від’їзду треба вазони полити, доглянути за домашніми тваринами і т.д.. Тоді сусіди можуть, навпаки, допомогти. Для обох сторін краще, коли є гарні взаємини,» - вважає Наталія Іванюк.

Текст Ірини Кунинець, фото взяті з інтернет-мережі.

При передруці матеріалу є обов’язковим посилання на « 0332.ua. Сайт міста Луцька».