Націоналізація «ПриватБанку»: чи треба боятися?

Кабмін ухвалив рішення про націоналізацію найбільшого банку країни – ПАТ «ПриватБанк» (ПБ). З таким проханням до керівництва країни звернулися його акціонери, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. Тепер держава стане повноправним власником фінустанови. Ухвалене рішення – єдиний спосіб врятувати гроші вкладників і фінансову систему країни. Новим керівником фінустанови призначено колишнього міністра фінансів Олександра Шлапака.

Увечері 18 грудня відбулося засідання уряду, під час якого представники Нацбанку заявили про неплатоспроможність ПБ та озвучили пропозицію його націоналізувати. Кабмін прийняв пропозицію регулятора. Тепер держава стає 100%-вим його власником. Відповідні дії відбуваються за підтримки міжнародних фінансових організацій, зокрема, Міжнародного валютного фонду (МВФ). Оскільки процес передачі банку – результат обопільної згоди з його колишніми власниками, економічні втрати для країни мають бути мінімальними, інформують Економічні Відомості.

Найбільший

У ситуації, що склалася, рішення керівництва країни про націоналізацію ПБ є цілком виправданим. Адже падіння найбільшого банку країни загрожувало б фінансовою катастрофою, що неминуче поставило під питання збереження нинішньої влади. Треба нагадати, що активи банку станом на початок листопада – 271 млрд грн. Банк має найбільший портфель позичальників, на 1 листопада він перебував на рівні 180 млрд грн, з них 155 млрд грн – кредити юрособам і лише 24 млрд грн – кредити населенню.

Зобов’язання банку оцінюються у 241 млрд грн. Сумарно кошти клієнтів становлять 195 млрд грн, з них 40 млрд грн – кошти юросіб, усе решта – 155 млрд грн – кошти, розміщені фізичними особами. Банк має найбільшу мережу банкоматів у країні (20282 тис. на 1 жовтня). Найближчий переслідувач – Райффайзен Банк Аваль – має лише 2857 тис. пристроїв. За 9 місяців 2016 року банк отримав 590 млн грн прибутку.

Казка побрехенька, проте в ній доля правди чималенька

Чутки про націоналізацію ПБ ходили давно. Зокрема, натяки на те, що ця фінустанова може змінити власника, якщо його чинні власники не докапіталізують банк за підсумками стрес-тесту, містилися в оприлюдненому Меморандумі про співпрацю уряду з МВФ. У документі описано сценарій т.зв. націоналізації системного банку, за якого чинний склад акціонерів банку буде анульований у разі невиконання своїх зобов’язань. І хоча назву банку не було зазначено, для багатьох було очевидно, що йдеться саме про ПБ, як про найбільший приватний банк країни.

Однак керівництво банку такі повідомлення в ЗМІ регулярно спростовувало. За кілька днів до оголошення націоналізації заступник голови правління ПБ Олег Гороховський у Facebook заявив, що це чергова інформаційна атака на банк, зрежисована так само, як і всі попередні. «Якби держава хотіла нас націоналізувати, то вона б діяла «без шуму та пилу», але тут усе інакше: використовуючи нерозуміння громадянами суті націоналізації, розганяють паніку для того, щоб, за задумом організаторів, це призвело до неплатежів і зупинки банку», – написав він.

Проте в неділю почали з’являтися повідомлення, що Рада нацбезпеки і оборони та Кабмін мають намір зібратися, щоб ухвалити рішення щодо банку. Коли ж стало відомо, що прем’єр-міністр Володимир Гройсман скасував свій візит до Брюсселя 19 грудня, стало зрозуміло, що все це недарма. Пізно ввечері прес-служба Кабміну опублікувала повідомлення про націоналізацію ПБ. А на ранок усі офіційні особи країни намагаються заспокоїти українських громадян і запевнити в стабільності економічної ситуації в країні.

НБУ про проблеми банку

«Перехід банку в державну власність – це єдина можливість зберегти кошти вкладників і врятувати фінансову систему. Таким чином ми захищаємо понад 20 млн громадян України, які обслуговуються та зберігають кошти в цьому банку», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарева під час брифінгу. За її словами, насамперед ідеться про 3,2 млн пенсіонерів, понад 500 тис. студентів та 1,6 млн інших соціально незахищених громадян.

Не менш важливим для збереження фінансової стабільності та недопущення зростання соціальної напруженості є те, що не втратять свої кошти і зможуть надалі працювати безперебійно 500 тис. фізичних осіб – підприємців, а також 600 тис. підприємств, від малих до великих. А 3,6 млн працівників матимуть доступ до своїх зарплат, зокрема 2,2 млн працівників бюджетних установ та 1,4 млн працівників комерційних організацій.

В НБУ кажуть, що до такої жалюгідної ситуації в ПБ призвели три речі: кризові явища в економіці України, невиважена кредитна політика банку та нестача капіталу. Так, за словами Гонтаревої, понад 97% корпоративного портфеля, який становив 150 млрд грн на 1 квітня 2015 р., були кредити пов’язаним компаніям. Менеджмент банку склав план щодо капіталізації та програму щодо зменшення інсайдерського кредитування, однак вона не була виконана.

Станом на 1 грудня 2016 р. недостача в капіталі ПБ зросла до 148 млрд грн, а ліквідність банку істотно знизилася. За даними НБУ, банк майже рік не виконував нормативи обов’язкового резервування, а прострочена заборгованість банку перед регулятором за стабілізаційними кредитами становила 14 млрд грн за загальної заборгованості в 19 млрд грн. «Усвідомлюючи всі проблеми ПБ та ризики, які вони створюють для здоров’я фінансового сектора та економіки країни загалом, ми не могли чекати довше», – заявила Гонтарева. А також обнадіяла, що ні на інфляцію, ні на курс гривні ситуація ніяк не вплине.

Позиція ПБ

Тим часом у ПБ зазначають, що націоналізація стала для них сюрпризом. «Власне, рішення про добровільне та мирне передання банку у володіння державі було ухвалено саме в той момент, коли ми зрозуміли, що цю інформаційну атаку ми можемо не пережити, і що під загрозою можуть опинитися наші клієнти», – заявив заступник голови правління ПБ Дмитро Дубілет.

За словами його батька, голови правління банку Олександра Дубілета, дані НБУ щодо кредитів, виданих ПБ пов’язаним особам, є перебільшенням. «Цифри 97% – це перебільшення в будь-якому разі. Коли називаються такі великі цифри – це означає, щось не зовсім точно», – сказав він.

Тим часом очевидно, що процес передання банку в руки держави мирним шляхом був би неможливим без згоди його головних уже колишніх акціонерів. Деякі ЗМІ повідомляють, що визначальним моментом у цій угоді було майбутнє заперечення владою виведених коштів акціонерами за результатами аудиту. Ідеться про майже $2 млрд, виведених у 2014 р. за імпортними контрактами. найімовірніше, повертати їх акціонери не будуть. Ба більше, вони отримали від влади гарантії безпеки за цими епізодами. Правоохоронні органи не стануть звинувачувати їх у завданні збитків державі в особливо великих розмірах. У руках колишніх акціонерів залишається один важливий інструмент. Остаточна вартість для держави цього придбання значно залежатиме від того, чи буде обслуговувати ПБ свої кредити. В НБУ заявили, що власники взяли на себе зобов’язання реструктурувати власні кредити. А джерела повідомляють, що акціонери банку ще не вирішили, як серйозно вони ставитимуться до цього зобов’язання.

Як рятуватимуть

У Мінфіні заявляють, що ліквідація дефіциту капіталу банку відбудеться в декілька етапів. Точна сума докапіталізації буде визначена за результатами аудиту. «Уряд виділяє гроші в необхідному розмірі для того, щоб стабілізувати банк. Для цього в бюджеті передбачено кошти, це не щось додаткове. Бюджет залишається збалансованим», – заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.

За його словами, на першому етапі Мінфін випустить облігації на суму 43 млрд грн. Максимальна сума докапіталізації буде 148 млрд грн, мінімальна – 116,8 млрд грн.

«Це важливе рішення в межах нашого співробітництва з МВФ, і після наступного кроку – це ухвалення бюджету – ми виконали два важливих етапи співпраці з МВФ. І це також наблизить нас до тісної співпраці з МВФ для отримання наступного траншу», – заявив міністр фінансів. За його словами, після того, як банк повністю стабілізується та почне реалізовувати стратегічний план розвитку, держава планує цей банк продати.

В МВФ залишилися задоволені рішенням української влади націоналізувати ПБ. «Це рішення ухвалено з метою гарантувати надійність операцій банку, з огляду на його системну роль у фінансовій системі України та зважаючи на недостатність зусиль в останні місяці щодо зміцнення адекватності його власного капіталу», – заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард.

Вона вважає, що забезпечення відповідності всіх українських банків нормативним вимогам НБУ має важливе значення для підтримки суспільної довіри до банківської системи. «МВФ продовжить підтримку України в її зусиллях з побудови сильних інститутів, зміцнення прозорості та забезпечення прогресу структурних реформ, що є критично важливим для досягнення потужного та стійкого економічного зростання», – підсумувала вона.

Думки експертів

Зі свого боку, політтехнолог Сергій Гайдай не поділяє такого оптимізму. «Експерти говорять про те, що Коломойський вивів з ПБ всі можливі кошти. У підсумку, скажімо так, уряд отримав «пустушку», і тепер буде відповідальним за все, що відбуватиметься з ПБ. Звідти поступово йтиме менеджмент Коломойського. Загалом, усе це не дуже добре насправді, і як для національної економіки, так і для ПБ. На жаль, у нас населення є заручником олігархічного консенсусу в результаті», – заявив він.

Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк упевнений, що за ситуацію з ПБ заплатять українці через держбюджет. «Це найбільше пограбування тисячоліття держбюджету України. Хто заплатить за це? Хто заплатить 150 млрд? Безперечно, люди через бюджет країни. Тепер зрозуміло, чому уряд країни так наполегливо вишкрібає всі залишки, що зараз лежать на рахунках місцевих бюджетів. Тому зрозуміло, чому уряд централізує все, що тільки можливо», – заявив політик.

На думку екс-голови правління «ВТБ Банку» Вадима Пушкарьова, націоналізація ПБ, перш за все, відіб’ється на звичайних платниках податків. Люди отримають додаткові курсові ризики, додаткові ризики своїх вкладів і бізнесу, ризики, пов’язані з проблемами ліквідності в банківській системі загалом. «Будь-який банк працює за законом сполучених судин. Щоденний приплив грошей у банк приблизно дорівнює обсягу відтоку з банку. В цьому випадку з’явиться максимальна кількість бажаючих вивести гроші з банку – вклади, залишки на картах. Платежі з рахунків юридичних осіб будуть виведені, платежі на банк будуть зупинені», – сказав він.

З іншого боку, говорить Пушкарьов, приплив коштів буде максимально сповільнено. «Ніхто зараз вклади не понесе, гроші на карти теж не понесе. Платежі контрагентам будуть зупинені, міжбанківські ліміти перекриті. І виникає питання вже з миттєвою ліквідністю ПБ. Так, це вже держбанк, і буде надано підтримку. Та чи вистачить цієї підтримки, чи вистачить грошей для того, щоб виконати всі зобов’язання перед клієнтами?» – резюмував він.

«Допускаю, що технологічно ПБ трошки втратить. Такої динаміки, до якої звикли його клієнти, уже не буде, однак банк виконуватиме свої зобов’язання», – говорить екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко. Він вважає, що правильним рішенням буде якомога менше тримати цей банк у руках держави, тому що зараз держбанки, по суті, висмоктують з держбюджету понад 10 млрд грн щороку.

А поки що, за його словами, наслідки для держави будуть суттєвими. «Цього року на проблеми з ліквідністю ПБ держава, мабуть, через рефінансування, витратить 20-25 млрд грн. Наступного року, думаю, ця сума може збільшитися до 100 млрд грн. Це відповідає питомій вазі непрацюючих активів або інсайдерських кредитів у ПБ. Наслідки – це додаткова інфляція, я її оцінюю десь 1,5-2%, і додаткова девальвація, десь 4-5%. Але цей процес розтягнеться десь на 1,5 року, тому шоку не буде», – сказав він.