БезГрішна любов, або Камасутра по-волинськи 18+ (ФОТО)

Про тілесну любов зазвичай говорять пошепки або не говорять взагалі. Коли ж її зображають та ще й показують – це викликає шквал емоцій. Хтось обурюється, а хтось – відверто зацікавлюється. Але байдужчих точно немає.

Сьогодні волинська художниця Марічка Островська-Ковальчук презентувала у Луцьку свій проект «БезГрішні». Це - антистресові малюнки, на яких – злиття двох тіл. Це те, чим кожен з нас займається, а, отже, у цьому немає нічого соромітського, переконує мисткиня.

 «Цей проект випадково вийшов. Я їхала у маршрутці і почала накидувати його. Спершу зображала по одному. Вони не були парні. А потім мені сказали, що це буде класна антистрес-розмальовка для дорослих. І я почала з’єднувати жінок і чоловіків. Взагалі я це готувала для книги.»

Перший малюнок цієї серії Марічка намалювала ще у червні минулого року. Зараз таких є уже майже 90. Луцьк їх побачив першим. А далі художниця повезе експозицію у Краків і, можливо, ще до Німеччини.

Марічка переконана, що тема тілесної любові всім зрозуміла. І як підтвердження – присутність на виставці людей різного віку. Навіть її мама із сусідкою приїхали з Угринова, щоб подивитися. Ще й пирогів привезли.

«Моя донька завжди була не такою, як усі. Вона на все має свою думку і не боїться її висловлювати. Я її сприймаю такою, як є, і дуже люблю,» - розповіла Валентина Ковальчук. А сусідка з Угринова пані Люба і собі каже: «Все, що природно, те цілком нормально». Щоправда, з її слів, у селі таку виставку, ймовірніше, не зрозуміли б.

А на переконання художника Сергія Корсая, молодь мусить епатувати. «Молодь каже, що їй не подобаються виставлені реалістичні пейзажі, портрети, натюрморти. Вона хоче показати своє... Є інше життя митців: японські гравюри XVII ст., індійські гравюри XVI ст. Світ насичений різним темами. І тема любові має також бути. Ми досі до тілесної любові приходимо через релігійні і різні системні суспільні заборони. А тема нормальна. Вона мені близька.»

 Молодим людям виставка сподобалася і вони на це мають свої аргументи.

 Яна: «Це цікаво. Для багатьох це вже не секрет. Оскільки така доступність інформації, що надзвичайно легко можна щось зрозуміти. У нас немає такого, що мама сідає і в 13 рочків розповідає, звідки дітки беруться. Це цікаво. І своєрідне вираження відвертої любові.»

 Дарина: «В мене з мамою хороші взаємини. В дорослішому віці ми почали більше спілкуватися на дорослі теми. З тіткою можу поговорити. Це мистецтво мені дуже сподобалося. Воно неординарне. Кожна деталь виписана.»

 Олівія, закінчила художню школу: «У нас вільна країна і ми можемо легко висловлювати свою думку. Всі про це знають зараз. Останнім часом слово «секс» у всіх на вустах. Це може й не дуже коректно, але не потрібно соромитися своїх почуттів, своїх слів.»

 Презентація антистресових малюнків відбулася на Водохреще. І це недаремно. «Бо у свята – відкриті небеса, - каже Марічка Островська-Ковальчук. - Дуже гарно в свята зачинати дітей. Я розумію, що досить відкриті пози є, але вони стилізовані. І не думаю, що тут щось таке є. Просто ми соромимося цього. Але ми ж не в Середньовіччі живемо. Думаю, що кожна людина це внутрішньо сприймає, але зовнішні фактори нас пригальмовують. Не кожен скаже: «О, класно!» Бо один може бути вчителькою, а другий – художником.»

Виставку можна подивитися у Галереї мистецтв, що на вул. Лесі Українки 24А.

 Текст Ірини Кунинець, фото Любомира Безручка