Блокада Донбасу: чому одні воюють, а інші торгують

Спроба заблокувати торгівлю та потоки контрабанди з окупованих територій Донбасу триває ще з кінця січня.

Поки що блокувальникам не вдалося повністю перекрити транспортні шляхи сполучення з «ДНР» та «ЛНР». Втім, судячи з їх заяв, відступати від свого ініціатори блокади не планують. Їх мета – перекрити усі шляхи та припинити торгівлю з окупованими територіями.

Спочатку влада не звертала особливу увагу до блокади на Донбасі. Можливо, сподівалася, що вона закінчиться сама собою. Але блокада продовжувалася. І стало помітно, що вона все більше не подобається окремим міністрам, народним депутатам та особливо олігархам, які непогано наживаються на торгівлі з «ДНР» і ЛНР». Судячи з мовчанки президента Петра Порошенка, він також зовсім не зацікавлений у припиненні торгівлі з окупованими територіями.

Можна по-різному ставитися до таких осіб як Семен Семенченко чи Володимир Парасюк. Звісно, це неоднозначні постаті. Так само, можна знайти різне у біографії учасників блокади. Можливо, дійсно окремі конкуруючі олігархічно-кланові групи зацікавлені в тому, щоб завдати удару по прибуткам Ахметова та інших олігархів. Але сама ідея блокади є правильною. Не можна жити подвійними стандартами. Казати, що у нас війна і Росія окупант і водночас спокійно наживатися на поставках товарів. Чому одні проливають кров за Україну на Сході, а інші отримують хороші прибутки від війни? Бізнес на крові неприпустимий. Але в Україні він має місце. І під різними приводами знаходить виправдання у влади.

Напевно, ще ніколи в історії світу не було такої дивної гібридної війни, яка точиться у нас. І такої подвійної моралі правлячої еліти. Неможливо собі уявити, щоб під час війни держави продовжували спокійно торгувати між собою. Це те саме, якби під час Другої світової війни СРСР продовжував постачати ешелони з сировиною у Третій Рейх. А з Німеччини у СРСР спокійно йшли новинки техніки та промисловості. Можливо, кінця війни на Сході не видно саме тому, що «ДНР» і «ЛНР» продовжують отримувати всі необхідні товари з України? Якщо все залишиться як було до блокади, то війна на Сході може тривати ще десятиліттями.

Зараз влада і олігархи, які є її опорою, розгорнули шалену пропагандистську кампанію про шкідливість блокади Донбасу. У ЗМІ з’явилися коментарі від міністрів і їх заступників, народних депутатів та новоспечених експертів, які не зрозуміло звідки з’явилися. Усі вони солідарні в тому, що блокада шкідлива та загрожує Україні. 7 лютого міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив, що продовження блокади загрожує відключенням електроенергії по всій Україні. Також він почав бідкатися про те, як важко замінити вугілля з Донбасу. А правоохоронні органи замість того, щоб боротися з контрабандою на Сході, відкрили кримінальні справи проти учасників самої блокади. Тобто в тому, що вугілля з шахт Ахметова не надходить на його теплоелектростанції, вони побачили злочин. А в тому, хто і як наживається на війні, їм чомусь нічого невідомо.

Насправді ж усі бідкання урядовців свідчать про їх повну некомпетентність. В України було більш ніж достатньо часу, щоб стати повністю незалежною від будь-яких поставок з окупованих територій. Але ні уряд Яценюка, ні уряд Гройсмана нічого не зробили, щоб українські ТЕС більше не потребували вугілля, добутого на окупованій частині. Навпаки, вони ретельно відстоювали інтереси олігарха Рината Ахметова і турбувалися про те, щоб саме вугілля з його шахт йшло на українські електростанції. Міністерство енергетики і пальць об палець не вдарило аби замінити обладнання ТЕС, орієнтованих на спалювання вугілля антрацитної групи, на вугілля газової групи. Бо якби так сталося, вугілля з «ДНР» і «ЛНР» стало б зовсім не потрібне Україні. Зате влада зробила все, щоб встановити максимальну вартість цього вугілля і підняти ціни на електроенергію у кілька раз.

Коли спостерігаєш за діяльністю урядовців, напрошуються паралелі навіть з окупованим Кримом. Росія і то зробила більше для того, щоб хоча б частково позбавити півострів залежності від України в плані електрики, газу та інших товарів. Україна ж фактично не зробила нічого, щоб позбавити себе залежності від вугілля Донбасу.

Так, блокувальникам можна ставити питання: чому саме узимку? Але це не змінює суті проблеми. Якби блокада почалася улітку, влада придумала б інші аргументи. Можливо, сказала б, що не можна влітку створювати незручності для російських бойовиків та заважати їм торгувати з Україною. Блокаду як Криму, так Донбасу треба було починати з самого початку окупації. Тоді б можливо окупації не було. Або принаймні її ціна для російських окупантів була б значно вищою. Хоча чудово зрозуміло, що питання подальшої ситуації з припиненням торгівлі з «ДНР» та «ЛНР» вирішується у столиці. Саме там, на владному олімпі, перебувають ті, хто дуже хоче й надалі торгувати з окупантами, прикриваючись патріотичними гаслами.

Павло Петренко