"Самопишучий" актор - це ідеальний варіант для гумор-шоу Сергія Притули

Уже завтра із яскравим концертом до Луцька завітають «Вар'яти шоу», які запалюватимуть свою публіку ексклюзивною концертною програмою.  Сьогодні ж ми пропонуємо вашій увазі інтерв'ю із засновником відомого україномовного гумор-шоу Сергієм Притулою.

Вітаю, Сергію! Луцьк уже не вперше зустрічатиме "Вар'яти-шоу". Мабуть, я не буду оригінальною, якщо запитаю як виникла ідея створення подібного україномовного шоу? 

- Ідея виникла з бажання заповнити вакуум у сфері україномовного гумору. Станом на 2010-ий рік, коли ми створювали «Вар’яти-шоу» з позиціонуванням «Перше україномовне», ситуація виглядала дуже невтішно: у країні з назвою Україна за 20-ть років незалежності весь україномовний гумор звівся до кількох команд КВН, кількох локальних гумористів на Західній Україні, котрі за її межами не гастролювали, моєї участі у "Камеді Клабі", як єдиного україномовного резидента в структурі, а також нашого з Андрієм Молочним спільного дітища – скетч-шоу «Файна Юкрайна», яке, на жаль, попри телевізійний успіх, не мало гастрольної історії.  

 З якою програмою їдете до нас? Усі знають, що ви ніколи не повторюєтесь з номерами, лучани можуть очікувати на якийсь «новенький продукт»?  

- З нашою новою концертною програмою. Вона і нова, і незвична, і ексклюзивна. Ми ніколи не приїжджаємо вдруге зі старим матеріалом. Це все, що можу сказати. Решту побачите в залі. Єдине, що можу обіцяти, що буде не гірше, ніж минулого разу! 

Знаю, що на даний момент ви шукаєте «свіжу кров», себто новеньких акторів до складу існуючої групи. Які основні умови відбору людей до вашої команди? Та чи будете проводити подібний кастинг у Луцьку? 

- Я шукаю і акторів, і авторів. Найоптимальніший варіант – самопишучий актор. Цікавлять люди, які вміють писати жарти українською. І ті, хто органічно може подавати матеріал на сцені. А буде це актор у дуеті, людина, яка пише монологи чи пісні – це вже інше питання. Кастинги проводимо 4 і 5 березня – у Львові та Києві відповідно. Робити їх у інших містах не бачу сенсу, позаяк, у кожному окремо взятому місті концентрація людей, задіяних у нашому «цеху», є невисокою. Тому для претендентів із західноукраїнських областей зробили кастинг у Львові, а для інших – у Києві. Кастинги відбудуться у вихідні дні, щоб усім було зручно добиратись.   


 Кожного року ви закриваєте сезон «зеленими» концертами. “Зелений” – це мається на увазі, що ви розігруєте один одного на сцені. Розкажіть про ці концерти, кому з акторів більше дістається? Що було найсмішнішим? 

- «Прикол» цих концертів якраз у тому, що глядач зазвичай не помічає того, як видозмінюється програма. Для глядача все стабільно смішно, а ми розігруємо один одного всередині колективу. То один дует тихенько покаже мініатюру іншого, а ті про це не знають, потім показують цю мініатюру і дивуються, чого глядачам не смішно. То я підмовлю публіку якось специфічно реагувати на виступ нашого вокаліста Жогла. То треба бачити. 

 Чи є якісь «заповіді шоу-бізу», «рецепти успіху», «поради від Притули» для того, щоб досягти певних досягнень?  

- Окрім побажання працювати щоденно і вірити у те, що робиш, більше порад не маю. 

 Не так давно виповнилось два роки з моменту смерті Андрія Кузьменка. Знаю, що познайомились із Кузьмою ще в 1998 році у Тернополі. Розкажіть про цей випадок і чи стало перше знайомство запорукою міцної дружби? 

- Я прийшов на концерт гурту «Скрябін» і своєю поведінкою у фан-зоні «заслужив» право побувати у хлопців у гримерці. Це був ще старий склад – Шура Гера, Ростик Домішевський і, власне, Кузьма. Після цього перетинались регулярно на якихось концертах, фестивалях, бо я часто працював ведучим. Часом у ефірі радіостанцій, де я працював. А в Києві ще частіше на зйомках та у телеефірах. Це не була міцна дружба, коли ходять один до одного в гості, але були доволі приязні стосунки. 

Чула, що раніше ви колекціонували вишиті сорочки. Розкажіть про найгарніший виріб та як виникла ідея колекціонувати українське вбрання?  

Ідея виникла з необхідності. В часи роботи у "Камеді Клаб" я виступав на сцені у вишиванках, тож потрібно було регулярно поповнювати гардероб. Спочатку купував сам, потім допомагали стилісти, потім прихильники почали дарувати. Так з півтора десятка назбиралось.   

Відомо, що у Луцьку ви вперше взяли участь у лицарському бою, рубець від якого досі «майорить» на вашому лобі. Мабуть, після того випадку, коли чуєте згадку про Луцьк, відразу починає боліти шрам? 

- Ні, не болить (сміється), зійшов за рік чи два.  

Нещодавно співачка Галина Конах сказала: "Єдиний, хто може представити Україну на Євробаченні - це Притула". Ви, як ведучий, як оцінюєте цьогорічний відбір учасників, котрі представлятимуть Україну?  

- Відбір мені подобається. Це добре організований довгограючий івент. Цілий місяць команда каналу СТБ працює на 5-ій швидкості, щоб в ефірі глядач мав яскраву картинку та перебував у атмосфері справжнього свята. Радий, що долучений до такого дійства. Учасники всі дуже цікаві. Хтось, може, не такий відомий, «розкручений», але це не означає, що у нього менше шансів на загальну перемогу. 

Ну, і на завершення - плани на майбутнє. Чи є у вас мрія стати ведучим якогось конкретного телешоу? Чи може є на меті створити якийсь ще один українськомовний продукт, типу "Вар'яти-шоу"? 

- Цей рік для мене – рік прийняття важливих рішень. І в телевізійному ремеслі теж. Будуть результати – розкажу. Загадувати наперед не буду.

Розмовляла Анастасія Качина