• Головна
  • "Прийде час і буде не до жартів…", - волинський священик до Сергія Притули
20:38, 11 березня 2017 р.

"Прийде час і буде не до жартів…", - волинський священик до Сергія Притули

Відомий український гуморист та телеведучий Сергій Притула поділився враженнями від відвідин церкви. Свої думки він опублікував на офіційній сторінці у мережі "Фейсбук".

Текст допису подаємо без змін: 

"Тиждень тому ходив до сповіді. Не встиг зайти до церкви, як одразу отримав від доброї парафіянки пораду, яку ікону потрібно піти поцілувати. «Тут же!» (с) Лесь П.
Подякував за пораду.
Після сповіді, став в чергу до причастя. Попереду мене чоловік 20-ть. Стою, щось своє думаю, хор слухаю. Підходить жінка, років +/- 40: «Складіть руки на грудях»!
Подякував за увагу.
Після причастя вирішив не стояти в гурті людей, які вишикувались за проскурками, а відійти вглиб церкви, щоб там дочекатись, коли треба буде піти «під чашу». Ступив два кроки, якась бабця ловить за руку: «Кууууди?!!! А під чашу?!».
Подякував за турботу.
А потім окинув оком люд в церкві і побачив, що немає жодного парафіянина віком від 15 до 25. Та, коротше, я в свої 35-ть був там наймолодшим. І подумав про те, що саме завдяки ось таким «порадницям» наша молодь йде куди завгодно: в іншу віру, в атеїсти, в секти і т.д., тільки не в церкву. Бо ти йдеш до Бога, а потрапляєш на «кастинг правильності перебування в храмі».
Так нагнівався, що треба знову йти сповідатись. Уфффф…"

Волинський священик, намісник Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря, отець Константин (Марченко) не лишився осторонь висловлювань знаменитого гумориста. 

"Як на мене цікавим у цій ситуації є лиш саме ім’я "Сергій Притула". І власне цікавим воно є лиш для шанувальників його творчості. Я теж довгий час не ходив у храм бо мені "заважали" бабушкі-дєдушкі, політика з церковного амвону і т. д. і т. п.Але дивлячись на самого себе крізь призму вже прожитих років, нині розумію, що заважати мені будуть завжди і всі, допоки я не зрозумію, що спасіння моєї душі, це власне спасіння "моєї душі". Як говорив свт. Василій Великий: "безумцю, хто попіклується про твою душу, коли ти сам її занедбуєш?"Ми усі, на різних етапах свого життя, дозволяємо собі жити так, що якби на нас і на наші вчинки дивились зі сторони, то могло б скластися враження, що ми ведемо себе так, бо маємо упевнення, що ніколи не помремо, а якщо і помремо то відповідати за себе ні перед ким не будемо", - написав він у мережі "Фейсбук".

"Це правда. І вона стосується усіх без виключення. І людей невіруючих і людей церковних. Ми маємо явний брак віри в Живого і Всюдиприсутнього Бога, тому й дозволяємо собі безвідповідальне життя, безвідповідальні твердження, безвідповідальне базікання на важливі теми. Кожен з нас видається самому собі таким мудрим, розважним. Дивним лишається одне. Мало хто з нас буде розмірковувати про нюанси в хірургії, в ядерних технологіях, у фізиці чи в біології. Але усі ми "знатоки" у богослів’ї. Перебуваючи в такій гордості, не бажаючи абсолютно нічого робити у своєму житті, не маючи навіть на меті собі в чомусь відмовити, ми звичайно, що станемо опонетами Церкві Христовій, яка, як завжди, не так вчить, не такий приклад показує. "Та й взагалі навіщо та Церква зі своїми попами-бізнесменами чи політиками", кожен сам собі піп.... Але у всьому цьому є проста істина! Ми забулись, що ми усі ПРОСТО люди. І хочемо ми того чи ні, кожен у свій час помре і стане перед лицем Бога (я щиро шкодую бідолашних атеїстів, які збожеволіли і переконують себе і інших, що коли вони помруть, то просто зникнуть, і лишать після себе лиш коротку пам’ять)", - йдеться далі у дописі.

"Відтак ми просто не виросли за межі свого егоїстичного "Я" і вважаємо себе "богами" зі світом, який крутиться саме навколо нас. Ми не розуміємо, що це ми піщинки у світі. Ми банально не доросли до того, що життя прекрасне. Що за нього треба боротись. Що воно не обмежується 70-тю чи 80-тю роками, а продовжується у вічності. Ми не доросли до того, що його потрібно не просто проіснувати, а ПРОЖИТИ. Прожити як ЛЮДИНА. А це дуже багато. Тому щиро бажаю Сергію, пережити цей момент миттєвої слави, коли йому здається, що світ крутиться саме навколо нього, коли бабушкі-дєдушкі, як професійні ДРГ, змогли такій зірці завадити зробити велике "одолженіє, якомусь богу". Прийде час і буде не до жартів… Взагалі слава Богу що брат Сергій таки прийшов у храм. У кожної людини своя дорога до Бога. І якщо ми будемо щирі самі з собою, то Він неодмінно нас знайде у цьому світі у свій час. Цього бажаю усім нам в час Великого Посту", - додав він.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
live comments feed...