Посмішка "на всі 32", "тонучий корабель" та "IQ в футболі": ФОТОРЕПОРТАЖ із сесії міськради

Задля того, аби поділитись враженнями від вчорашньої сесії міськради, хочеться процитувати уривок із вірша Ліни Костенко, який нещодавно цитував депутат Луцької міської ради Микола Яручик та екс-заступник луцького мера Тарас Яковлев:
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

***
Вчора, 29 березня, відбулась 21-а чергова сесія Луцької міської ради, котра закарбувалася у пам'яті усіх присутніх депутатів, журналістів та представників громади букетом квітів для Григорія Пустовіта та врученням Оскара представниками УКРОПу. Останнім часом кожна сесія вносить корективи у свідомість людей та відрізняється сенсаціями та політичними чварами між представниками різних фракцій, але "родзинка" вчорашнього засідання "пакаріла" усіх.




Напередодні 21-ої чергової сесії неочікувано для багатьох покинули свої посади троє заступників міського голови, тому мало не головним запитанням кількох днів було, хто ж займе звільнені посади.
Депутат Сергій Була здивовано запитав у присутніх, чому чиновники вирішили одночасно втекти із "тонучого корабля", на що отримав злісний погляд "укропівця" Олександра Кравченка, бо ж "корабель ніяк не тоне, а навіть навпаки ".  


Коли ж до трибуни вийшов депутат луцькради Андрій Покровський - із зали іронічно вигукнули щось на штиб "піариться перед виборами" та "реклама Покровського на старті ". Проте, провокуючі вигуки виступ депутата не зупинили, а Покровський сміливо продовжував своє. 

І, врешті-решт, саме під головуванням Ігоря Поліщука підтримали рішення про припинення повноважень міського голови Миколи Романюка.


Так вже вийшло, що у сесійний день випало День народження депутата "батьківщинця" Григорія Пустовіта, який висидівши до кінця сесії, ні на мить не випускав із рук телефон, і через кожні 15 хвилин із стриманою посмішкою відповідав на телефонні вітання.




Крісла екс-заступників міського голови були вільними, і лише на завершення сесії секретаріат вирішив забрати зі столів таблички із прізвищами чиновників. У свою чергу секретар ради Ігор Поліщук пообіцяв присутнім, що наступного тижня винесе імена кандидатів на обговорення у позачерговій сесії міськради.

  Утримуватись від виступів та власних коментарів Юлія Вусенко, схоже, вчора не збиралась. Жінка "вставляла свої п'ять копійок" майже у кожну репліку Ігоря Поліщука, Андрія Козюри, Євгенія Ткачука та Сергія Були. 

Хотілось би зазначити, що вже давно у сесійній залі не розглядались питання, котрі стосуються, безпосередньо, стану міста. Депутати одне за одним обговорювали питання доріг, котрі, за словами Євгена Ткачука, "пішли разом із снігом ".

           Микола Яручик якось загадко дивиться в сторону "укропівців".  Мабуть, відчував, що вкінці сесії його чекає "сюрпрайз"

Всі коментували ями на окремих вулицях, і, здавалося, що кожен депутат зацікавлений лише у ремонті тієї вулиці, на якій проживає він та його родичі. Після обговорення цього питання усі взялись за ЦНАП, а опісля - за обговорення "тисячіп'ятсот" земельних питань. 

Робота у міськраді давно не була такою продуктивною. До слова, цього дня без уваги не лишився депутат Микола Дендіберін, котрий зумів поєднувати обидві справи одночасно. Епатажний депутат похвалився новою книгою"IQ в футболе. Как обыграть соперника до начала матча, выбрав правильную стратегию игры". Мабуть, суперників у політиці можна подолати за тими ж правилами, що й у футболі. 

Також Дендіберін вже традиційно отримав "комплімаху". 
"О, у вас сьогодні такий прикид цікавий. Хустинка й галстук підібрані в один колір", - наче підлестила депутату громадська активістка Мар’яна Сорочук, котра прийшла у перерві, щоби пожалітись на відсутність заступника, мовляв,"суботник вирішила організувати, а до кого звернутись - не знаю".

Доречі, вчора депутати "дійшли" навіть до запитів. Щойно Микола Яручик почав зачитувати свої запити, хтось із залу вигукнув: "Ні, то треба підтримати. Бо ж Яручик з народом". Проте, за один із запитів депутати повторно голосували тричі. Хтось із присутніх двічі проігнорував голосування, після чого Микола порадив все ж проголосувати, бо ж опісля сесії списки "за" і "проти" він вивішує на під'їздах свого округу. 


"Ні, ну ви можете не голосувати. Але ж потім мої виборці побачать прізвища тих, хто не підтримав запит", - із серйозним виразом обличчя промовив Яручик. Тарас Шляхтич розглянув цю репліку як погрозу, тому зневажливо "зиркнув" на депутата із фразою: "А погрожувати-то навіщо?". На що Яручик відповів, що "таку процедуру робить уже 6 років, тому це зовсім не погроза".

Ну, і на завершення був "супермегакласний" подарунок від представників УКРОПу, коли неочікувано для багатьох слово взяв депутат Сергій Шкода.
"Враховуючи останні пленарні засідання, я хотів би вручити статуетку "Оскара" за кращу зіграну роль депутата Луцької міської ради Миколі Яручику", - сказав пан Сергій.

Було видно, що подібний подарунок дещо образив адресата, проте він із посмішкою "на всі 32" подякував "дарувальнику": "Мені приємно, що оцінили мою 6-річну роботу, але це для мене дуже цінний подарунок і я його прийняти не можу", - поділився своїми враженнями нагороджений Микола Яручик.


Сфотографуватись із Оскаром чоловік не схотів, а демонстративно відставив його подалі від себе. Хтось із зали вигукнув: "Так це ж натяк на корупцію!", на що депутат запропонував задекларувати цей приз та лишити нагороду у кабінеті секретаря міськради Ігоря Поліщука, мовляв, "вона ж із золота ".


Сесію оголосили закритою, заспівали гімн і розійшлись, мабуть, до наступного тижня. Чим здивує наступне "зібрання" депутатів - питання не з простих. Але впевнено можу сказати, що події вчорашньої сесії будуть на слуху у багатьох ще декілька днів.