«У нас гендерна рівність», - луцька патрульна про службу в органах

Лучани вже встигли звикнути до нових поліцейських, подейкують, що навіть частіше почали переходити дорогу у відповідних місцях. Саме з появою нових сильних та вмотивованих полісменів наше місто вважається ледь не найменш кримінальним. Про те, як потрапила до правоохоронних органів «молода кров» та якими є жінки патрульні, погодилася розповісти інспектор поліції Галина Бартосевич.  

- Жінка в правоохоронних органах - це нетипово для України. Все ж, чому Ви пішли до лав поліції? 

- Зараз ловлю себе на думці, що десь глибоко всередині я завжди хотіла бути поліцейською. Я люблю допомагати людям. Після Революції Гідності багато що змінилося. Щось робити у країні – це обов'язок кожного громадянина. Можна просто сидіти вдома і говорити, що цю країну нічого не змінить. Я ж вирішила спробувати щось змінити для кращого майбутнього. Пригадую, як 4 липня 2015 року в Києві на вулиці вийшли перші патрульні. Я слідкувала за цим дійством із захопленням і вже наступного дня подала анкету он-лайн, нікому нічого не сказавши. На цей крок мене підштовхнув мій учитель водіння. Найбільше мотивувало те, що я можу зробити певний внесок для того, щоб наша країна змінювалася. Зацікавило і те, що поліція буде виглядати інакше – нова форма, зброя, автомобілі, камери на формі, планшети в машині.  

- Який з етапів відбору до патрульної поліції був найскладнішим?  

- Найскладніше було очікувати повідомлення на електронну пошту про те, що ти пройшов далі (сміється, - ред.). Ну і, звичайно, після останнього етапу – співбесіди, очікувати лист про запрошення на навчання.

- Жінка завжди залишається жінкою, яка хоче бути красивою та стильною. Розкажіть про своє ставлення до поліцейської форми. Чи все задовольняє і чи хотілося б щось змінити?  

- Форму я дуже люблю. Не потрібно кожного дня думати, що одягати (сміється, - ред.). Дуже хочеться літнього варіанту форми – легенькі кросівки, світлого кольору сорочки і футболки. 

- Чи однаково розподіляються обов'язки у полісменів, чи є якісь «пом'якшення» для жінок? 

- Обов’язки, що у чоловіків, що у жінок – однакові! У нас гендерна рівність. Звичайно, хлопці-напарники завжди бережуть нас. Спочатку деякі з них боялися заступати з дівчатами, проте зараз – без проблем, бо ми пройшли чудову підготовку і не поступаємось нічим чоловікам. 

- В перші місяці патрулювання новою поліцією в Луцьку, до полісменів зверталися із проханням зробити селфі, із якими проханнями чи запитаннями звертаються зараз до поліціянтів на вулиці?  

- Зараз дуже багато звернень громадян, ти їдеш на один виклик, а паралельно, ще опрацьовуєш декілька, тому що зупиняють містяни і вказують, що там лежить чоловік, який перебрав спиртного, там автомобіль заважає пройти, хтось загубив телефон , різне… 

- Чи є в поліцейських забобони: чорна кішка, пусте відро, червоне світло?  

- Забобонів немає, бо якби ми вірили в таке, то як би ми змогли допомагати людям, адже інколи, кожна секунда важлива. 

- Яким є ідеальний день жінки-патрульної?  

- Щоб усі, хто звернувся за допомогою, її отримали і були щасливі (сміється, - ред.).  

- Які курйозні ситуації траплялися під час чергувань чи викликів?

- Інколи громадяни звертаються з таким, що не знаєш, що робити: чи радіти, що така довіра до нас, чи що (сміється, - ред.). От, наприклад, жінка викликала через те, що купила на ринку чай з бергамотом, а він при заливанні кип’ятком, не мав запаху бергамоту. Або чоловікові заважають дзвони, які б’ють в церкві. 

- На скільки Луцьк є містом-порушником за Вашими особистими критеріями?  

- Спілкуючись із працівниками патрульної поліції з інших міст, і аналізуючи ту інформацію, яку нам дають перед кожною зміною про ситуації в інших містах, можу точно сказати, що Луцьк – безпечне місто! Йому можна надати перше місце з обласних центрів за низьким рівнем порушень, громадяни в нас свідомі, коли порушують, то в більшості випадків перепрошують. 

- Як Ви вважаєте, яка ж місія жінки-патрульної у правоохоронних органах?

- Гнучкість і терплячість, працьовитість і сила характеру – саме завдяки таким своїм рисам характеру жінки і працюють у правоохоронних органах. Місія ж – нести добро, мир, людяність, любов до громад, адже в більшості випадках громадяни краще реагують на жінок-копів.