Стало відомо, наскільки волинські нардепи підтримують розвиток е-демократії

Рівень підтримки е-демократії та е-урядування в Україні у волинських нардепів становить 70%.

Про це стало відомо Громадянській мережі ОПОРА у п’ятницю, 21 квітня, за результатами аналізу парламентських голосувань народних обранців за відповідні політики.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як народні депутати України, які представляють Волинську область у парламенті, голосують за законопроекти, спрямовані на розвиток е-демократії та е-урядування в Україні. Для аналізу були обрані 5 існуючих на веб-платформі Rada4you.org політик: «За електронні сервіси», «За посилення заходів з кібербезпеки», «За електронне декларування з 2016 року», «За електронну демократію» та «За відкриті дані».

За електронні сервіси

Політика «За електронні сервіси» на сайті Rada4you.org охоплює 14 голосувань за законопроекти, які покликані створювати сприятливе середовище для впровадження електронних інструментів, сервісів та послуг в Україні. Народні депутати Ігор Гузь (ОВО № 19), Сергій Мартиняк (ОВО № 20), Степан Івахів (ОВО № 21), Ігор Лапін (ОВО № 22) та Ірина Констанкевич (ОВО № 23), які є представниками Волинської громади у Раді, підтримали 71% з них. Для порівняння, найбільшу підтримку у парламенті відповідна політика знайшла у депутатів-мажоритарників з Вінницької області – 89%, найменшу – з Одещини – 58%.

Народний депутат Ігор Гузь «послідовно голосує» за електронні сервіси. Рівень його підтримки відповідних законопроектів – 92%. «Переважно голосують» за е-сервіси Ігор Лапін та Ірина Констанкевич. За відповідні законопроекти нардепи віддали свої голоси у 81% та 77% випадках відповідно. Представник 20-го виборчого округу Сергій Мартиняк лише на 56% підтримує впровадження електронних сервісів в нашій державі. Натомість, представник 21-го виборчого округу у Раді Степан Івахів ніколи не підтримує/жодного разу не голосував за електронні сервіси.

За посилення заходів з кібербезпеки

Політика «За посилення заходів з кібербезпеки» на сайті «Вони голосують для тебе» включає в себе 6 голосувань за законопроекти, які передбачають посилення заходів з кібербезпеки в нашій державі, посилення функції СБУ та інших правоохоронних органів щодо кібернагляду. Народні депутати-мажоритарники з Волині загалом у 70% випадків голосували за відповідну політику. Якщо порівняти голосування народних депутатів-мажоритарників у регіональному вимірі, то найкраще за таку політику голосували обранці Чернівецької громади з показником у 100%, найгірше – представники Харківщини – 56%.

Щодо цієї політики думки волинських нардепів кардинально різняться. Якщо народні депутати Ігор Гузь таІгор Лапін «максимально голосують» за посилення заходів з кібербезпеки і їх показник голосувань становить 100%, то у депутатів Сергія Мартиняка, Степана Івахіва та Ірини Констанкевич цей показник становить 0% і, відповідно, позиція депутатів – «ніколи не голосує».

За електронне декларування з 2016 року

Політика «За електронне декларування з 2016 року» передбачає, що законопроекти щодо впровадження електронного декларування з 2016 року повинні бути прийняті, правка у Держбюджеті щодо відтермінування електронного декларування до 1 січня 2017 року має бути скасована, а електронна система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має бути впроваджена уже у 2016 році.

Загалом, якщо подивитись всеукраїнський вимір, то у представників жодної з областей у парламенті відповідна політика не знайшла максимальної підтримки. Найкращий показник у народних обранців Тернопільщини – 65%. Волинські нардепи на 60% підтримують законопроекти, що належать до цієї політики. Найнижчий показник підтримки у представників Донеччини – 41%.

З-поміж представників волинської громади у Раді «переважно голосували за» законопроекти, що належать до політики «За електронне декларування з 2016 року», депутати Ігор Гузь та Сергій Мартиняк. Показники їхньої підтримки політики – 73% і 68% відповідно. «Суміш за та проти» під час голосувань спостерігається у нардепів Степана Івахіва та Ігоря Лапіна. На 56% і 53% відповідно вони підтримують цю політику. Натомість, «ніколи не голосувала за» законопроекти щодо цієї політикиІрина Констанкевич.

За електронну демократію

Політика «За електронну демократію» передбачає використання інструментів електронної демократії, які будуть сприяти прозорості, відкритості та ефективності влади та покращать взаємодію з громадянським суспільством. Рівень підтримки відповідної політики у волинських нардепів становить 70%. Найкраще підтримали цю політику під час голосувань тернопільські представники у Раді (95%), найгірше - закарпатські (58%).

Думка щодо цієї політики у волинських народних депутатів різниться. Ігор Гузь та Ігор Лапін«максимально голосують за» законопроекти щодо цієї політики з показниками 97% і 99% відповідно. Натомість, Сергій Мартиняк та Степан Івахів, навпаки, «ніколи не голосували» за них. Показник підтримки цієї політики у них – 0%. Щодо народного депутата Ірини Констанкевич, то вона набула депутатських повноважень у вересні 2016 р., а останнє голосування за дану політику відбулось 02.07.2015 р.

За відкриті дані

Політика «за відкриті дані» передбачає надання публічної інформації у форматі відкритих даних, що є ключем до підвищення прозорості держави. Рівень підтримки політики, яка охоплює 7 голосувань, з боку волинських парламентарів становить 80%. Найкраще підтримують впровадження відкритих даних представники Житомирщини у Раді (98%), найгірше – представники Харківщини (60%).

Щодо персональних голосувань, то двоє волинських обранців, зокрема, Ігор Гузь та Ігор Лапін, «максимально голосували за» законопроекти у цій політиці. Показники їх підтримки – 100% і 99% відповідно. Ще двоє обранців волинської громади Сергій Мартиняк та Степан Івахів «переважно голосували за». Їх підтримка відповідних законопроектів на ріні 62% і 77%.

Політика «За відкриті дані» також була створена ще у 2015 р. Останнє голосування відбулось у квітні 2015 р. тому народний депутат Ірина Констанкевич участі у них не брала.

Нагадаємо, що моніторинг діяльності народних депутатів України проходить у рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» за підтримки Фонду Східна Європа.