Георгій Остров - про політизованих громадських діячів, Кватирка та «віджаті» дитячі садочки

Минулого тижня під час опитування на сайті «0332.ua» лучани визнали Георгія Острова ТОП-громадським діячем міста. Відтак, журналісти нашого видання поспілкувалися з Георгієм, аби дізнатися детальніше про його вже реалізовані та майбутні проекти, спрямовані на розбудову міста й області.

- Георгію, якими проектами зараз займаєтеся?

- Планую стати радником міського голови на громадських засадах. Так, як я працюю директором однієї зі структур, то бути держслужбовцем і працювати в іншій структурі, згідно із законодавством – я не можу. А на громадських засадах – можу.

Також один із пілотних проектів, які зараз розробляємо, пов’язаний із приватними детективами. Хочемо зробити усе у комплексі: громадська організація, юридичний супровід, приватний детектив, приватний виконавець та ЗМІ (щоб це було одне ціле). Ідейним натхненником та керівником проекту виступатиме моя колега, радниця та адвокат Яна Чуріна. У випадку, коли громадські активісти не зможуть допомогти громадянину - за справу візьметься юридичний департамент. Якщо ж юридичному департаменту потрібна якась допомога – він звертається до приватних детективів. На сьогоднішній день яка проблема є у нас в області? Суспільство потребує допомоги. Є багато моментів, коли людина не знає куди звернутися, хто може допомогти: звернешся до адвоката - він не завжди може довести справу до кінця. Візьмемо, до прикладу, 2014 рік – справу із «дерибаном» землі. Було одне підприємство, яке рейдерським шляхом намагалося захопити інше підприємство, всілякими механізмами, правдами і неправдами. І їм це вдалося. А власнику – куди йому йти? Тому можна сказати, що це ще один зі способів захисту громадян.

- Які проекти маєте на меті реалізувати в подальшому?

- На сьогодні я активно беру участь в громадській діяльності. Першою чергою я би хотів, щоб наша область була зразковою. Усе сьогодні будується на політиці. Політика - політикою, а жити тут нам. І я буду намагатися усіх гуртувати та робити усе можливе, аби разом ми таки зробили зразкову область.

У нас проблема у чому? Частина громадських активістів належать до якихось політичних сил і починаються між ними конфлікти: «Ти дурак! Ні, ти дурак!». А поки вони займаються дебатами, хто з них дурак, а хто чесний, – низка проблем залишаються невирішеними. І, можливо, комусь вигідні їхні міжусобиці. Кожен щось хоче змінити, кожен має свою думку. Але якщо є проблема – давайте всі об’єднаємося і будемо вирішувати!

Наприклад, маємо величезну проблему в лісовій галузі. Є підкорний черв’як, який починає розмножуватися і нищити багато лісу. І от якщо ми сьогодні не відреагуємо, то завтра-післязавтра нам доведеться вирізати весь ліс.

- А як Ви можете оцінити роботу головного лісника Волині Олександра Кватирка?

- А хто кращий? Усі кажуть: Кватирко злодій, Кватирко поганий. А де факти? Якщо у суді це не доведено - ми не можемо стверджувати. Можливо він комусь неугодний? Тоді треба заявляти, що він нам не подобається, а не те, що він злодій. Я не можу нічого стверджувати, я не бачив фактів. До слова, він один з перших відреагував на ситуацію із незаконним видобутком бурштину і приклав усі зусилля для того, аби лісова охорона та лісники працювали на протидію бурштинокопачам, а не так, як було до нього. Звертаюся до активістів і депутатів! Поки немає фактів злочину - не стверджуйте і не вводьте суспільство в оману!

- Ви були головою Консультативної ради при прокуратурі. Розкажіть про це.

- Це дуже хороший проект, який був започаткований ще в 2014-му році. Не хочу хвалити консультативну раду, але скажу так: представники моєї каденції насправді на 100% віддавалися  справі. Крім того, що кожен із них мав роботу, вони ще й віддавали себе громадській діяльності.

- Що вдалося реалізувати, працюючи у раді?

- Питань було дуже багато. Починаючи від незаконної приватизації і закінчуючи незаконним будівництвом. Можу виокремити останнє, яке стосувалося дитячих садочків. На сьогоднішній день в області є близько 20-ти садочків, які в приватних руках і використовуються не за призначенням, у той час, коли у місті – брак дитсадків. Тож, ми разом шукали механізми повернення закладів до цільового використання.

- Чи сприяли органи прокуратури Вашій діяльності?

- Хочу підкреслити, що прокуратура нам допомагала. Наприклад, повертаючись до садочків, вони спільно з нами сідали і обговорювали, яким чином їх повернути: і строки давності пройшли, і багато є інших нюансів… І хоча раду розпустили, ми надіємося, що прокуратура це питання доведе до кінця, бо вони теж у цьому зацікавлені. Я підкреслю, якщо у 2017-му вдасться повернути хоч один садочок - це буде величезним плюсом для обласного центру, вже 50-60 діточок матимуть куди піти.

- Виходить, співпраця з прокуратурою була. Чому ж раду розпустили?

- Консультативна рада була розпущена за наказом головного прокурора. Тож, ми написали відповідне звернення до генерального прокурора України. Аналогічний запит подали обласні депутати. До слова, ми вже отримали відповідь від адміністрації президента, до якої ми теж зверталися. Вони відповіли, що перенаправили наше звернення до Генпрокуратури, аби ті розібралася, чому розпустили консультативну раду. І коли ми отримаємо відповіді від усіх структур – ми дамо брифінг і розкажемо про причину.

- Ви згадували про проблему з незаконними будівництвами. Розкажіть детальніше.

- Ми дуже багато часу приділяли питанням незаконних будівництв. Практично кожен об’єкт, який будується у Волинській області чи у місті Луцьку, будується з порушеннями.

- Які конкретні об’єкти Ви маєте на увазі?

- Наприклад «Форест», що на Володимирській. Ми туди виїжджали спільно зі ЗМІ, ініціатором була прокуратура. Після нашого візиту – вони не будують, дороблюють документи, аби до них не було ніяких питань.

- Все ж, оцініть результативність роботи ради.

- Я можу гордо стверджувати, що це була найактивніша Консультативна рада при прокуратурі в Україні. Структури з інших областей, які надіються, що зможуть «по договорняках» працювати на Волині, повинні розуміти – тут це не вийде. У нас громадськість дуже активна: якщо є порушення, вона відреагує. Хай не сьогодні, хай не завтра, але через тиждень – обов’язково!

- На Волині та у сусідніх областях існує проблема незаконного видобутку бурштину. Відомо, що консультативна рада теж працювала над цим питанням. Що вдалося зробити і яка ситуація зараз?

- На Житомирщині і Рівненщині – дуже серйозна проблема з незаконним видобутком. Ми все робили для того, щоб в нас такої ситуації не було. Я не буду стверджувати, що старателі сьогодні не виїжджають і не копають. Всіх не зловиш, вони хитрі: моніторять ситуацію, ЗМІ, мають зв’язки в правоохоронних органах. Але все ж в області маємо набагато кращу ситуацію, ніж на Рівненщині.

- Але коли приймали «бурштинові закони», то нардепи з Волині менш активно голосували. Чому складається така ситуація?

- Можливо є якийсь інтерес. Хоча борються з незаконним видобутком не тільки нардепи. Наша громадська організація «П’ята влада» (Георгій Остров – один з засновників організації, - ред.) і ГО «Автомайдан Волині» впродовж 1,5 року боролися з проблемою. Були ситуації, коли були масові заходи на «клондайку»: по дві, три тисячі людей. Тоді ми жили у лісі близько місяця, доводячи, що Волинь – не Рівненщина, Волинь – не Житомирщина. Всі кричать: «Надра – належать народу», але давайте ми зробимо так, щоб вони насправді йшли усьому  народу, а не певному контингенту.

- Як ви ставитеся до КП «Волиньприродресурс»?

- Я вважаю, що це дуже потужний проект, бо, як я говорив раніше, надра належать громаді, а «Волиньприродресурс» - це і є громада. Давайте зробимо так, щоб кошти, які приходять від надр, ішли до народу. А не так, як на Рівненщині і Житомирщині: прийдуть приватні структури, які набиватимуть собі кишені. А де тоді громада? Це дуже сильний проект і якщо він запрацює правильно – це дасть нам можливість покращити фінансовий стан Волинської області.

- Ви є співзасновником громадської організації «П’ята влада». Розкажіть детальніше про її діяльність.

- ГО «П’ята влада» була сформована в 2014 році. Основним завданням був юридичний супровід, юридична допомога і боротьба з корупцією. У той час було багато громадських організацій і кожна займала свою нішу. В 2014 році ми ініціювали круглий стіл і підписали меморандум із найактивнішими з них. Ми запрошували і прокурора, хотіли запропонувати, щоб антикорупційний відділ очолив хтось із керівників правоохоронних структур Волинської області. Чому так? Коли є представник правоохоронних структур, то питання вирішити простіше. Думаю, що колись ми ще повернемося до цього проекту.

- В Україні активно обговорюють блокування рахунків компанії «Тедіс Україна», яка є монополістом на ринку цигарок. Дайте оцінку ситуації.

- Я думаю – це політичний торг. Це таке питання, яке вирішується тільки на найвищому рівні держслужбовців. Але боротьба йде до фінішу. Скажу, що вони молодці. Держслужбовці хочуть зробити так, аби компанія стала українським активом, а не проросійським. Адже відомо, що більшість відсотків від прибутку йдуть державі-агресору.

- Ви були добровольцем у бойових діях на Сході. На Вашу суб’єктивну думку, чому АТО досі не визнали війною?

- Що маємо на сьогодні: АТО чи війну? Я кажу - війна, влада каже - АТО. Можливо, це робиться для того, щоб дипломатично вирішити ситуацію. Хочеться вірити, що це закінчиться якомога швидше. Адже кожного дня гинуть українські хлопці...

Хочу, аби люди, зустрічаючись, говорили не про війну, а про щасливе і гарне життя. Вважаю це своєю основною метою - працювати задля миру та порядку.