У Луцьку один день працювало еко-містечко (ФОТО)

Учора на центральній алеї Центрального парку культури та відпочинку імені Лесі Українки та на галявинах поруч із нею розмістилося екологічне містечко. Про це інформує «Волинська правда».

Його організаторами виступив портал для батьків «Луцьк-мама». Екологічне містечко носило назву «Еко-ко» і позиціонувалося як сімейне свято. Під час роботи екологічного місто тут продавали мило ручної роботи, сережки із полімерної глини, різноманітні флористичні та ковальські вироби тощо. Загалом сімейне свято виглядало як спосіб заробити кошти майстрам, а не розповісти про те, як страждає наша планета від засилля технічного прогресу. Людей на святі було мало, можливо, цьому посприяла страшенна спека, яка вчора була у Луцьку. Лучан із дітьми просто зупиняли і закликали долучитися до свята.

Діти святом були задоволені: вони радісно лазили у будиночках із коробок та у таких же лабіринтах (які були склеєні скотчем у «дуже екологічний» спосіб). Діти були у захваті і від мильних бульбашок, які деяким дісталися «на халяву» за перемогу у міні-конкурсах. Щоправда, подарунки дітям дісталися у поліетиленових пакетах від підприємства «Кромберг енд Шуберт». Такі ж наклейки красувалися і на паперових будиночках із коробок для дітей. Художники на алеї малювали портрети дітей. Відбувався і клуб органічного землеробства, де розповідали, як вирощувати рослини, і як харчуватися здоровою їжею.

За словами волонтера акції Юлії Бєловецької, прес-релізу для журналістів не підготували, вирішили не псувати паперу, акція ж екологічна. Проте це не заважало організаторам сімейного свята раз на кілька хвилин «смикати» фотографів і скеровувати їх у потрібно напрямку. Приміром, «а ви вже сфотографували то-то і то-то?», «обов’язково сфотографуйте малюнки там – це із наших форумівок».  

Тут навіть читали дітям казки у своєрідній хаті-читальні. Казкарем тут була волинська поетеса Ольга Ляснюк. Також розповідали про користь бездріжджового хліба, щоправда, від конкретної торгової марки. Показували, як робляться йогурти. Можна було й торбинку екологічну розмалювати і якийсь малюнок на обличчя отримати біля столика із боді-артом. Відбувалися й майстер класи. Приміром, із ліплення із солоного тіста і ляльок-мотанок.

Як виявилося, у ході спілкування із майстринею, ляльок-мотанок існує сила-силенна. Наприклад, на виготовлення простої ляльки витрачається приблизно година роботи, а ось на більшу можна витратити зо три дні, якщо, приміром, така лялька буде оздоблена вишивкою. Ціна ляльки залежить від використаних матеріалів і звісно, роботи. Наприклад, лялька із домотканого полотна коштуватиме від 60 гривень і вище. Цінується у створенні таких ляльок використання природних матеріалів, наприклад, льону. Ляльки, як уже було сказано вище, виготовляються з різних матеріалів, лялька-круп’яничка набивається різноманітними крупами і зерном, наприклад, гречкою. Вона використовується для приваблення багатства і як оберіг. Якщо лялька використовувалася як оберіг, то на її обличчі вишивали солярний знак, наприклад, хрест. Ляльку-княгиню дарували, коли дівчина виходила заміж. Ляльку-мамку із маленькою дитинкою на руках мати дарувала своїй донці. Таку ляльку передавали з покоління у покоління. Ляльку, яка сиділа за допомогою своєї коси, дарували на щастя. А ось ляльку-пеленалку клали до колоски, щоб на дитину не наврочили. Ляльки були й обрядові, й ігрові. Певне, майже до кожного свята у Колесі Року. Були й ляльки, які носили жартівливий характер.

Ляльки-мотанки характерні для східних слов’ян. Хоча є й певні відмінності, наприклад, в одязі. А росіяни, приміром, роблять ляльку у вигляді накриття для чайника, щоб зберігати тепло. Цікаво, що можна виготовити і досить специфічну ляльку, яка одягається на ложку.

Також під час сімейного свята можна було придбати дитячу дерев’яну складанку – іграшку-головоломку.

Увечері батьків та дітей, які пришли на свято, розважали молодіжні музичні гурти.