Що є причиною смороду у Луцьку? Інша сторона «медалі»

Мешканців кількох мікрорайонів Луцька мордує нестерпний сморід.  Різкий, неприємний запах можна відчути у Вересневому, ДПЗ, на вулицях Львівській та Володимирській…  Страждають від неприємних ароматів села Гірка Полонка, Городище та Баїв. «Аромати» доходять до центру міста.

Звідки ж взявся цей неприємний запах і що стало його причиною? У місцевих ЗМІ відразу з’явилась інформація, що причиною всьому є ТОВ «БіО ПЕК», яке спеціалізується на виробництві біоетанолу, але й тут щось не клеїться, бо ж ТОВ «БІО ПЕК» розпочало виробництво  з грудня 2016 року, а неприємні запахи набридали жителям Луцька і минулоріч. То у чому ж причина?  Щоб розібратись в ситуації, я вирішив побувати на новоствореному підприємстві ТОВ «БІО ПЕК».

Приїхавши на територію Гнідавського цукрового заводу, де й знаходиться ТОВ «БІО ПЕК» ніяких різких запахів я не відчув. Поряд гуляють мами з дітками. На контрольно-пропускному пункті мене зустрічає директор підприємства Дмитро Захаров і погоджується розповісти і показати все, що мене цікавить і відразу запевняє, що ЗМІ дещо спотворюють інформацію про роботу підприємства. Отже намагатимусь розібратися.

Про ТОВ «Біопаливно-енергетична компанія»

ТОВ «Біопаливно-енергетична компанія» - молоде підприємство, яке спеціалізується на виробництві та реалізації біоетанолу. Біоетанол – це етанол, який отримують у процесі переробки рослинної сировини для використання в якості біопалива або паливної добавки та у виробництві хімічної продукції. Основна мета діяльності підприємства: організація виробництва висококваліфікованої продукції з високим рівнем рентабельності на основі використання цукровмісної сировини. На сьогоднішній день підприємство створило 70 робочих місць з гідною заробітною платою, забігши на перед скажу, що перспектива багатообіцяюча.

Що пишуть ЗМІ?

Вже протягом кількох місяців ТОВ «БІО ПЕК» знаходяться під пильним оком представників ЗМІ. Висувалися різні версії виникнення неприємного запаху, і кожен трактував це по своєму, однак, як запевнили мене на підприємстві, жодного разу представники мас-медіа до керівництва заводу не зверталися. Пікетування міської ради, перекриття дороги, акції протесту, містяни вимагають закриття заводу, та чи вирішить це проблему? Про це далі…

Навіщо створили ТОВ «БІО ПЕК»?

Гнідавському цукровому заводу вже понад півстоліття. Свого часу він був чи не найбільшим державним підприємством по виробництву кристалічного цукру. Однак, невдовзі, державне підприємство збанкрутувало, а згодом набуло статусу приватного. Інвестори зуміли надати збанкрутілому заводу «друге дихання» відновивши і навіть збільшивши виробничі потужності. В процесі виробництва кристалічного цукру з’являються відходи: буряковий жом, цукрова меляса, які свого часу були затребувані серед споживачів, однак все змінилося і ці продукти стали нікому не потрібні, а тому й потребували переробки. Саме тому й виникла потреба в переробці меляси в біоетанол.  Тобто по великому рахунку біопаливно-енергетична компанія перероробляє ті ж самі відходи виробництва Гнідавського цукрового заводу, тим самим в рази зменшуючи навантаження на навколишнє середовище. Саме з  цією метою на території цукрового заводу була збудована біопаливо-енергетична компанія

Для чого потрібний біоетанол?

Біоетанол – це замінник нафтопродуктів, тобто чим більше буде вироблятися такого продукту як біоетанол, тим менше ми будемо купувати нафтопродуктів закордоном. Не варто забувати й про створення робочих місць, сплату податків і таке інше. Все це враховувалося при тому, коли приймалося рішення про початок будівництва цеху з виробництва біоетанолу. На заводі переконані, що таке рішення виправдане, адже якщо не переробляти сотні тон меляси, то на Гнідавському  цукровому заводі з часом може виникнути питання екологічного забруднення середовища.

 Хто будував завод з виробництва біоетанолу?

В проектуванні і будівництві ТОВ «БІО ПЕК» приймала участь французька фірма «Маguin», яка є фаворитом на ринку відповідного високотехнологічного обладнання забезпечуючи їм передові країни світу. То чи дозволили б європейці будувати в себе цехи з настільки шкідливим виробництвом питання риторичне.  Стартував проект наприкінці грудня 2016 року і жодних неприємних запахів від відходів виробництва не відчувалося. Якщо ж пригадати, то неприємний сморід з’явився десь в середині квітня, так як і минулоріч, коли ще заваду з виробництва біоетанолу не було. То можливо ми не там шукаємо?

Ближче до проблеми…  А що робити з відходами?

Відходами виробництва біоетанолу із цукровмісної сировини є так звана «барда». На заводі мене запевнили, що за технологією виробництва цю барду можна сушити і використовувати для корму великої рогатою худобу, однак там мало поживних речовин, тому такої практики немає. Я не йму віри і прошу надати мені продукти переробки, щоб я переконався. Без перебільшення скажу, що це не той запах від якого потерпають жителі прилеглих територій.

Ще за часів Радянського Союзу ці відходи виробництва зливали на фільтраційні поля, що було передбачено проектом. Однак, варто зауважити, що це тимчасове явище. Сьогодні щоб цю проблему радикально вирішити, керівництвом прийнято рішення про будівництво біогазової установки, яка перероблятиме відходи на біогаз і органічне добриво. Однак це питання не одного дня, тому вже сьогодні монтується установка «Лотатор», яка із ймовірністю у 90 % забере тверду частину, яка міститься в борді, тим самим зменшивши навантаження на поля фільтрації», - запевнив мене заступник директора з виробництва Ігор Гень.

То звідки ж сморід?

На підприємстві вважають, що основною причиною неприємного запаху є фекалії мікрорайону Вересневе, які потрапляють на фільтраційні поля цукрового заводу, а не навпаки. В поєднанні з відходами виробництва і утворюється ось ця «гримуча суміш», яка і є причиною нестерпного смороду. Історія бере свій початок ще з 2014 році, коли була розроблена проектно-кошторисна документація по будівництву каналізації, по якій фекальні відходи мікрорайону Вересневе не потрапляли б на поля фільтрації цукрового заводу. Однак далі розмов справа так і не дійшла. І цукровий завод, який погодився тимчасово приймати нечистоти з мікрорайону Вересневе робить це і досі. Звичайно позбутися фекальних мас на фільтраційних полях можна було б одним розмахом пера, просто заборонивши їх відкачувати на фільтраційні поля цукрового заводу, але тоді Вересневе перетвориться в зону екологічної катастрофи.

Небезпечний чи неприємний?

На ТОВ «БІО ПЕК» мене запевнили, що їх відходи є абсолютно безпечними для людей, оскільки виробництво біоетанолу відноситься до харчового виробництва , тому жодних хімічних випарів не містить, та єдиним негативом залишається неприємний запах і нічого більше. Та й ця проблема вирішується сьогодні і всі поля фільтрації обробляються відповідними розчинами, що варто відзначити в рази зменшило присутність неприємного запаху.

Чи має підприємство всі дозволи на виробництво?

На останніх зборах мікрорайону Вересне прозвучала думка про те, що підприємство не має жодних дозволів на виробництво біоетанолу. Та хочу всіх запевнити, документи в повному порядку.  ТОВ «БІО ПЕК» - підприємство п’ятої категорії складності, яке пройшло комплексну державну експертизу, бо якби відповідна перевірка не була проведена, жодних дозволів на будівництво підприємство не отримало. Одним із пунктів цієї експертизи є дослідження впливу відходів виробництва на навколишнє середовище і тут результат позитивний. Коли підприємство було побудоване, то воно отримало державний сертифікат якості відповідно до чинного законодавства.

Що показали дослідження?

Всі дослідження відходів, які проводилися на підприємстві показали, що жодних шкідливих речовин відходи  ТОВ «БІО ПЕК» не містять. Щоб переконатися в цьому чимало часу я провів в лабораторії, дивився, нюхав, перевіряв папери. Та жодної «зачіпки» я не знайшов.

Чи видно світло в кінці тунелю?

Після кількагодинної екскурсії по території ТОВ «БІО ПЕК», спілкування з керівництвом, лаборантами, працівниками мені стає зрозуміло, що «не такий страшний звір, як його малюють» і вихід із ситуації звичайно знайдеться.  По-перше, будівництво того самого біогазового котла, який з ймовірністю у 90% розвантажить фільтраційні поля, по-друге,   все ж таки вирішити питання відтоку фекальних мас мікрорайону Вересневе поза фільтраційними полями заводу. Однак ні одне, ні інше, не вирішиться за один день. Та я вже сьогодні  став свідком того, як фільтраційні поля обробляються спеціальними дизенфікуючими засобами, що в рази зменшує присутність неприємного запаху.

Замість післямови

Коли я збирався із журналістським розслідуванням на завод, то готувався до того, що з фотоапаратом буду прориватися на «амбразуру». Але цього не сталося і директор заводу кілька годин був моїм екскурсоводом, адже він як ніхто був зацікавлений в тому, щоб розібратися в проблемі і знайти шляхи її вирішення. Та найбільше мене здивувало те, що громадські активісти та окремі засоби масової інформації просто маніпулюють думкою людей, нагнітаючи ситуацію навколо заводу, перекручуючи факти говорять неправду.