Лучанин Микола Тишик - про перемоги на Сході та військову службу

У 2014 році молодший сержант Микола Тишик став відомим чи не на всю Україну. Як командир танка Т-64 у складі 51-ї окремої механізованої бригади він вступив у бій із з чотирма сучасними російськими Т-72. В результаті: один ворожий танк підбитий, інші два застрягли у болоті. Одного із них ще й вдалося витягнути та зберегти для подальшої участі в бойових діях вже на нашому боці.

Разом із Миколою Тишиком ми пригадаємо танкові бої 2014-2015 років, а також поговоримо про його подальшу службу – вже у лавах Національної гвардії.

ЗАХОПИЛИ ВОРОЖИЙ ТАНК

«Бій відбувався на День Незалежності 24 серпня. Ще з 4-ї ранку були обстріли з мінометів та градів, а вже до 7-ї години ми почули гуркіт танків, які наближаються до нашого блокпоста. Наш екіпаж – Андрій Мудрик, Олександр Пугач та я – швидко зайняв позиції танку по команді начальника блокпоста. 

Спочатку ми побачили один танк. Я прийняв рішення та дав команду: «Вогонь!» нашому навідникові. Він із першого пострілу підбив цей російський танк. Тоді почалася перестрілка. Ми виїхали із «зеленки», побачили ще три. Один із них підбив нас, танк загорівся, тому довелося відступати. Проте нам вдалося за допомогою піску та води збити полум’я», – пригадує Микола Тишик. 

Ворожі танки кинулися в погоню за Т-64, проте через незнання місцевості два з них потрапили у болото. Російські екіпажі покинули машини: один із Т-72 потонув у ставку, інший лише загруз в болоті. Третій танк покинув поле бою. «Цікаве питання, чому вони знову не спробували виїхати з болота, хоча була можливість», – досі дивується старший сержант Тишик.

А танк, який лише застряг у трясовині, їм таки вдалося витягти і пригнати на позиції 51-ої бригади, де машина продовжила служити вже на користь Україні.

Згодом екіпаж під командуванням Миколи Тишика проявив себе вдруге. На початку 2015 року саме їхній танк «проклав» дорогу через мінне поле, якою потім скористалася колона техніки 128-ої бригади.

За свій героїзм Андрій Мудрик, Олександр Пугач та Микола Тишик у листопаді 2015 року отримали від президента орден «За мужність» ІІІ ступеня.

ВІЙСЬКОВИЙ РЕЗЕРВ – НАДІЙНА ОПОРА НАЦГВАРДІЇ

А з березня 2016-го Микола Тишик продовжив службу за контрактом у Луцьку у військовій частині 1141 Національної гвардії України на посаді заступника командира стрілецького взводу (резервного).

«Наше головне завдання – забезпечити відповідну бойову готовність, належне забезпечення та функціонування військового резерву частини. На сьогодні ця робота відбувається злагоджено, тому можна сказати, що свої завдання ми виконуємо», – розповідає старший сержант Тишик.

За його словами, якісна підготовка та належний рівень забезпечення резерву дуже важливе для підтримання належного рівня бойової готовності Нацгвардії.

«Як і в інших військових формуваннях, у Національній гвардії бойова готовність, належний рівень підготовки та забезпечення всім необхідним резерву дуже актуальні. Ми розуміємо, що в країні триває війна, тому всі повинні бути напоготові, щоб швидко реагувати на загрози з боку російського агресора та внутрішні загрози суверенітету і стабільності країни. Звичайно, повинні бути напоготові й резервісти», – відзначає Микола Тишик. 

Він додає, що на сьогодні резервісти, як і інші контрактники, можуть претендувати на забезпечення та соціальні гарантії від держави: «Із матеріального забезпечення – це форма, харчування та проживання у частині під час несення служби, медичне забезпечення, збереження місця роботи, а також займаної посади, компенсація середньомісячної зарплати за час перебування у військовій частині, а також добові та заохочення». 

«Якщо резервіст тимчасово не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості, він може розраховувати на мінімальну заробітну платну за весь період перебування у військовій частині. Також резервісти призовного віку отримують відстрочку від призову на строкову військову службу. Вони можуть просуватися по службі, отримувати відповідні звання та військові спеціальності, їх забезпечують усіма соціальними гарантіями, якими користуються інші військовослужбовці», – додає старший сержант Тишик.

Окрім роботи із забезпечення резерву, він також активно долучається до агітаційних заходів частини 1141 щодо залучення на військову службу за контрактом. «Ми повинні йти до людей та розповідати про можливості, які дає військова служба. Всім зрозуміло, що під час війни йти захищати країну – це почесне завдання. Але, крім того, підвищення зарплат, нормальне забезпечення, соціальні гарантії роблять контрактну службу ще й престижним місцем роботи», – вважає Микола Тишик.

Розмовляв Антон Бугайчук 
для Інформаційного агентства ВолиньPost