«Бандерштат» живе за кошти тих, хто купує квитки, - арт-директор фестивалю

Фестиваль українського духу «Бандерштат-2017» закінчився. Три дні драйву, музики та емоцій уже позаду.

Цього року «Бандерштат» уперше за багато років змінив локацію - переїхав на інший бік річки Стир у селі Рованці. Також вперше за попередні роки на фестивалі звучали одночасно три великі сцени, натомість не було нічної.

Чи задоволений проведенням заходу, з якими труднощами зіткнулись організатори цього року, "Таблоїду Волині" розповів арт-директор фестивалю і фронтмен гурту "Фіолет" Сергій Мартинюк.

– Фестиваль був найважчий з усіх попередніх. Нова локація виявилася значно складнішою за все те, що ми робили протягом 10 років до цього. Логістика рухів, відстані між точками на карті змушували нас напрягатися дуже серйозно і не все, що хотіли втілити, вдалося реалізувати в плані території, в плані всіх локацій.

Зокрема, через те, що виявилися не готовими до такого масштабу, плюс були нюанси зі сценою – перегукування з Головною на Тихій, але загалом з реакції тисяч людей, з реакції тих людей, з якими я спілкувався, вони раді, що «Бандерштат» не втік до Києва чи ще кудись, а переїхав буквально за річку.

– На наступний рік плануєте використовувати цю ж локацію?

– Земля тут розпайована, якщо тут буквально хоча б одну хатинку побудувати – локація пролітає. Але сподіваюся, ми не втратимо її, тому що ця територія стратегічно і тактично є дуже важливою – вона не дає можливості втратити Луцьк. Тому що якщо фестиваль переїде хоча б за 10 км – Луцьк прямо із центру міста на фестиваль потрапити вже не зможе. Ми втратимо в плані цільової аудиторії, втратимо людей і гроші. Тому на наступний рік дуже хотілося б лишитися тут.

Будемо працювати з Боратинською сільською радою, з Сергієм Яручиком, який взагалі неоціненну допомогу нам в процесі виявляв: і тракторами, і граблями, і не просто давав вказівки, а сам приїжджав і зі мною ходив, дивився, як газонокосилки працюють і радив, як краще зробити, щоб всі були задоволені.

Сподіваюсь, ці стосунки збережуться до наступного року. І сподіваюсь, огірків місцевих «мажорчиків» ніхто не покрав (посміхається, - ред.). 

– Якщо локація залишиться, які недоліки ви побачили і будете виправляти наступного року?

– Можна трішки оптимізованіше територію використовувати, бо деякі шматки пустували. В принципі ми і не хотіли їх захаращувати різними китайськими батутами, хотіли, щоб було багато вільного простору, але на наступний рік все-таки треба буде додумати локації.

Хоча це все впирається в кошти, фестиваль у нас безалкогольний, пивних спонсорів не може бути, потрібно рахувати гривню до гривні. Бо «Бандерштат», наголошу, живе за кошти тих, хто купує квитки. Є точкові підтримки людей, компаній, фірм, але глобального генерального спонсорства немає.

Розміщення сцен, звичайно, змінимо.

– Спілкувалися з відвідувачами і багато хто нарікав, що рух на понтонному мосту був одностороннім і потрібно чекати, щоб його перейти…

– Хочу попросити вибачення в тих, кому ми створили незручності. Планували зробити більший міст такого самого характеру, але у зв’язку з тим, що мали серйозні фінансові труднощі, були змушені в останні дні перед фестивалем урізати бюджет.

Міст брали в оренду в київської, якщо не помиляюсь, фірми. А можливості поставити повноцінного понтонного моста немає, тому що всі вони знаходяться зараз в зоні АТО, плюс встановлення великого моста – це сотні тисяч гривень, які для нас не є окупними. Цей, що встановили, коштує набагато менше.