Конференція з нагоди 400-річчя Луцького братства

Майже чотири десятки українських та іноземних дослідників виступили з доповідями на Міжнародній науковій конференції «Луцьке Хрестовоздвиженське братство – інституційний розвиток та місце в суспільному русі України та Білорусі».

Про це повідомляють на сайті Район.Луцьк.

Захід відбувся у Волинському краєзнавчому музеї та інших локаціях 28-29 вересня. З вітальним словом оголосив початок конференції директор музею Анатолій Силюк. Він зізнався, що радий бачити таке потужне коло учасників конференції, які прибули до Луцька із Білорусі, Польщі та різних міст України.

Кожна тема доповідачів була присвячена різним аспектам діяльності та специфіці Луцького братства. Нікому до цих пір невідомі та подекуди сенсаційні факти були висвітлені у наукових дослідженнях учасників конференції. Варто зазначити, що у залі активно розгорталися діалоги, доповнення, що означало лише одне: інтерес та тематика наукових студій була дійсно універсальними.

«Такі міжнародні конференції, дослідження вчених мають спонукати сучасне суспільство до цінування своєї історії та культури. Конференція у Луцьку – формат висвітлення автономних напрацювань науковців з метою обміну досвіду та метеріалів по сьогоднішній темі і це дуже важливо. Питання Луцького братства за останні 10-15 років нам вдалося актуалізувати та поширювати до публічного доступу і на досягнутому ні в якому разі не зупинятимемось», – зазначила завідувач Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна.

На кожного доповідача конференції чекав особливий презент від засновника та мецената старовинного будинку Луцького братства – Андрія Бондарчука: пам’ятні медалі та ювілейні монети на честь 400-річного ювілею.

Після невеликої перерви, учасники мали змогу побачити «старе місто», зробити фото та відчути колорит Луцька. Конференція продовжила продукувати уже в іншому, не менш важливому, місці – у Музеї історії Луцького братства, де науковці відчули дух та велич міста. Безпосередньо у стінах музею пленарне засідання ще більш плідно розвивалося, охочих послухати дослідження науковців було дуже багато.