Міфи і загрози медичної реформи

Верховна Рада дала старт процесу, який команда Уляни Супрун називає медичною реформою, - 240 голосів за закон про державні гарантії надання медичних послуг в цілому і 258 голосів за президентський проект про розвиток сільської медицини в першому читанні.

Про це інформує ЛИГА.Новости.

"В результаті цієї медичної реформи буде істотно скорочена, по суті, вся мережа лікувальних закладів, ФАПів в сільській місцевості. Будуть суттєво скорочено кількість медичних працівників, кількість лікарів - це, по суті, зачистка як мінімум 30 відсотків охорони здоров'я", - заявила з трибуни лідер Батьківщини Юлія Тимошенко.

Опоненти прийняття закону стверджують, що реформа Супрун фактично знищить українську медицину. Його прихильники кажуть: не можна вбити те, що вже мертве.

"Є два види супротивників. Одні займають принципову позицію з приводу моделі фінансування або окремих позицій реформи. А інші тільки тим і займаються, що розганяють або множать міфи навколо реформи. Міфи про те, що з наступного року звільнять половину лікарів, закриють половину лікарень, заберуть медичну субвенцію - це не має нічого спільного з реальністю ", - говорить заступник міністра Павло Ковтонюк.

У МОЗ пояснюють: все фінансування, яке було у медичних установ в цьому році, залишиться на перехідний період до 2020 року: "Навіть якщо вони не братимуть участі в реформі і не укладуть договори. Найнижчий рівень - це рівень 2017 року. Якщо хтось бере участь у реформі, він заробляє більше. І значно більше ".

Загроза №1: реформа знищить сільську медицину. "Медицина вже знищена. Нічого знищувати. Її немає, - стверджує Тимофій Бадіков. - Чому цей міф з'явився? Тому що сімейний лікар у великому місті зможе конкурувати, у нього буде багато пацієнтів. А в селі пацієнтів і так мало. Тому лікарі нібито не працюватимуть. Але в законі є спеціальні коефіцієнти для сільської місцевості, все прораховано".

Окремо парламент розглянув у першому читанні президентський законопроект "Про підвищення доступності та якості сільської медицини". У держбюджеті на наступний рік на це вже передбачені 4 млрд грн. Проект передбачає розвиток транспортної інфраструктури, створення умов для застосування медичної авіації, застосування телемедицини в сільських амбулаторіях - щоб консультувати жителів села могли провідні лікарі, щорічні прийоми вузькими спеціалістами.

"Ці два закони разом поліпшать якість послуг в селі", - упевнений Бадіков.

Загроза №2: реформа ліквідує швидку допомогу. У бригаду швидкої допомоги будуть входити тільки парамедики зі скороченим рівнем підготовки. "Хто говорить, що буде ліквідована екстрена допомога - рекомендую поїхати в Білу Церкву, це всього година їзди від Києва, і подивитися на станцію, як лікарі живуть в підвалах приміщень, які більше на концтабір схожі, а не на диспетчерський центр. І нехай скажуть , що це буде розвалено. Там і так все розвалено ", - не погоджується Ковтонюк.

Бадіков додав, що зараз вузи розробляють програми навчання і навіть вже навчають нових співробітників, які кожен в своєму окрузі будуть розуміти, як грамотно надати медичну допомогу, як швидше дістатися до місця події. "Насправді зараз а) ця допомога буде для пацієнтів безкоштовною, б) це будуть навчені люди, які постійно підвищують кваліфікацію, і в) це нове обладнання, нові швидкі, нові матеріали для надання допомоги", - додав Бадіков.

Загроза №3: ​​медицина буде коштувати нечуваних грошей. Депутат Ольга Богомолець навіть виклала на своїй сторінці в мережі Facebook приблизний прайс на послуги вузьких фахівців:

аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу - 130 тис грн.;

протезування клапанів серця - 189 тис грн.;

медична допомога при абсцесах печінки - 209 тис грн.;

гострому панкреатиті - 71 тис грн.;

гострому холіцістіт - 38 тис грн.

Прихильники реформи нагадують: ці послуги ніхто не надає безкоштовно і зараз.

Але на пряме запитання, що буде далі в цьому напрямку, чіткої відповіді не дають: в 2019 році вибори президента, і прогнозувати складно. Гарантовано вже в наступному році в оплачену послугу будуть входити: консультації - необмежену кількість разів, профілактичні огляди, базові аналізи, рецепти, доступні ліки і лікарняні листи. У наступні два роки в систему поступово зайдуть профільні фахівці поліклінік, діагностика - рентген, томографія і т.д., стаціонарне лікування в лікарнях.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман після прийняття закону пообіцяв створити групу впровадження медичної реформи. До неї увійдуть і депутати, і лікарі. Їм належить розробити велику кількість документів, без яких всі плани залишаться тільки на папері. Друге питання - в грошах. МОЗ запитував у Верховної Ради фінансування на медицину в розмірі 5% від ВВП (зараз - 3,5%), пізніше це рішення відклали до 2020 року, коли набуде чинності гарантований пакет послуг.