• Головна
  • Споживчий кошик українця: чому доходи диктують наші потреби
14:46, 20 жовтня 2017 р.

Споживчий кошик українця: чому доходи диктують наші потреби

Споживчий кошик українця: чому доходи диктують наші потреби

З 1 січня 2017 р. в Україні підвищилася мінімальна заробітна плата з 1 600 грн до 3 200 гривень.  Як не крути, а такі зміни вплинули не лише на економічний розвиток країни, а й на рівень життя її громадян.

Добробут більшості українців, як це не прикро звучить, залежить від розміру мінімальної зарплати й пенсії, бо в реальному житті значний відсоток домогосподарств живе лише за рахунок мінімального доходу.

Відтак біда нашої країни у тому, що доходи громадян не задовільняють їх потреб. А якість і рівень життя людей свідчить про економічний розвиток держави.

Загалом середній дохід українця не збігається із показниками споживчого кошика. Споживчий кошик - це не лише продуктовий кошик, а й непродуктовий та комунальні послуги.

Почнемо з продуктового кошика, адже на їжу українці витрачають левову частку доходів. Отже, щомісячно працездатна особа за нормами споживчого кошика має право вживати 780 г борошна, 8,4 кг хліба, 333 г макаронів, 210 г рису, 170 г гречаної крупи, 7,9 кг картоплі, 2,3 кг капусти, 2,1 кг помідорів та огірків, 5 кг фруктів, 2 кг цукру, 1,3 кг яловичини, 667 г свинини, 1,2 кг птиці, і тільки 167 г сала. Також передбачено 583 г свіжої риби, 417 г вершкового масла, 292 г твердого сиру, 417 г сметани, 18 шт. яєць.

У незначній кількості передбачено також каву (0,5 кг/рік), чай (0,4 кг/рік), спеції (0,3 кг/рік), сіль (3 кг/рік).

А як щодо того, що людині для нормальної життєдіяльності необхідно споживати фрукти та овочі п’ять разів на день, 3–5 разів на тиждень їсти рибу, віддавати перевагу м’ясу переважно з низькою кількістю жирів (м’ясо курки, індички, кролика або тонкі шматки яловичини чи баранини? Однак ці продукти взагалі не включено до переліку.

А саме неправильне харчування лікарі вважають причиною більшості хвороб і фактором скорочення тривалості життя людини.

До того ж, якщо перевести продуктовий кошик у грошовий еквівалент, то стає очевидним: навіть на нього громадянам не вистачить мінімальної заробітної плати.

Що ж до непродовольчих товарів і послуг то чомусь не враховано витрат на послуги мобільного зв’язку (у постанові йдеться лише про стаціонарний телефон), закордонні подорожі (передбачені лише приміські поїздки), обмеженість відвідування закладів культури (середньостатистична особа може відвідувати театри, кінотеатри та інші заклади культури раз на два місяці), придбання газет, журналів, книг (6 штук на рік).

Набір одягу теж недостатній. Так, для чоловіків працездатного віку на рік передбачено: десять пар шкарпеток; одна одиниця верхнього зимового одягу; одні джинси і светр на три роки; шість сорочок і одні штани на чотири роки; пара зимового взуття на три роки.

Жінкам пропонують дві сукні (або костюми) на сім років і одну на чотири роки спідницю...

Ці показники здаються абсурдними, але від вартості споживчого кошика визначається прожитковий мінімум і, як наслідок, — мінімальна заробітна плата й пенсія, які, в свою чергу, впливають на економічну та соціальну стійкість країни.

Крім того, у структурі прожиткового мінімуму для працездатних осіб не закладено податок на доходи фізичних осіб, доволі суттєвий для заробітної плати людини.

Українські економісти зі світовим ім'ям вважають, що прожитковий мінімум необхідно розраховувати на основі науково обґрунтованого набору продуктів харчування. Наприклад, вартість харчування — за нормами, житлово-комунальні послуги — за фактом; непродовольчі товари — за часткою в загальних витратах. На думку фахівців, рекомендоване співвідношення продовольчих та непродовольчих товарів і послуг у мінімальному споживчому кошику має становити 45 % до 55 %.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#споживчийкошик #заробітнаплата
0,0
Оцініть першим
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Авторизуйтесь, щоб оцінити
Останні новини
Оголошення
live comments feed...