Як планують реанімувати сільську медицину

Сільська медицина – це по суті первинний рівень надання медичних послуг. Тобто перед тим, як людина потрапить до районної лікарні, вона звертається у сільську амбулаторію, фельдшерсько-акушерський пункт, в яких не вистачає медикаментів та сучасного обладнання, а лікарям доводиться працювати в аварійних будівлях. Кардинально змінити ситуацію покликаний проект закону № 7117 «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Верховна Рада вже ухвалила його у першому читанні.

Що пропонує документ і які новації чекають на сільські медичні пункти – розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю, - інформує «Утренний город».

На шляху до перетворень

Запропонований Президентом законопроект № 7117 передбачає модернізацію та переоснащення вже існуючих та створення нових ФАПів, амбулаторій та центрів первинної медико-санітарної допомоги. Загалом на реалізацію проекту планують скерувати близько 13 млрд грн. Частину грошей вже виділили. 

«Для цього у бюджеті на 2017 рік вже закладено 4 млрд грн і плюс 1 млрд грн на наступний рік. За ці гроші можна побудувати близько 4 тис. сучасних амбулаторій в Україні за єдиним проектом», – прокоментував член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Сергій Березенко. 

Від доріг та устаткування – до житла

За словами можновладців, амбулаторії планують будувати за типовим проектом, розробленим Міністерством регіонального розвитку. Органи місцевого самоврядування подаватимуть заявки на отримання коштів і самі ними розпоряджатимуться.

Закон також передбачає розбудову транспортної інфраструктури і створення умов для розвитку санавіації та інших видів медичного транспорту. Відтак, сподіваються законодавці, вдасться реалізувати принцип «золотої години» – це час, протягом якого надана допомога дозволяє врятувати життя пацієнту у 80 – 90% випадків. 

Усі медичні установи будуть укомплектовані сучасним обладнанням, набором найнеобхідніших ліків, а також мінімальним пакетом для проведення базових лабораторних досліджень. Тож медик зможе швидко та максимально точно встановити діагноз, а людина – отримає лікування без необхідності їхати в обласну лікарню. Зокрема, ФАПи одержать кардіографи, а амбулаторії – прилади для ультразвукової діагностики та рентген-апарати.  

У проекті прописано, що медикам надаватимуть службове житло і транспорт, а також створюватимуть умови для підвищення кваліфікації та проводження освіти. На думку високопосадовців, це дозволить залучити до роботи у селі молодих фахівців. Однак досвідчені лікарі говорять, що це спрацює лише при комплексному підході: якщо держава потурбується не лише про медпрацівника, але й про його близьких.  

«Недостатньо лише забезпечити лікаря житлом і кабінетом для роботи. Адже у лікарів є сім’ї, діти, яким потрібні повноцінні умови для самореалізації, роботи, навчання», – зауважує кандидат медичних наук Віталій Осташко. 

Лікарі завжди на зв’язку 

Ще одна інновація, яка буде запроваджена, – це телемедицина. Незважаючи на назву, вона не має нічого спільного з телебаченням. Для пацієнта це, насамперед, нагода отримати консультацію вузькопрофільного спеціаліста з області чи району за допомогою Інтернету просто у приміщенні медпункту, не виїжджаючи з села. А для місцевих фельдшерів – можливість порадитися з колегами з міських чи обласних лікарень щодо складних випадків та оптимальних способів лікування і навіть скликати консиліум. Для цього усі ФАПи та амбулаторії оснастять комп’ютерами та забезпечать широкосмуговий доступ до Інтернету. 

Крім того, на пацієнтів чекають електронні медкартки: відомості про аналізи та анамнез хворого будуть зберігатися в електронному вигляді. Інформація не буде губитися і розпорошуватися, тож лікар бачитиме картину в цілому. Цей процес вже розпочався в Україні: влітку МОЗ запустив електронний реєстр медичних закладів та пацієнтів eHealth.

На думку вітчизняних медиків, потрібно йти далі і рухатися до впровадження повноцінної телеметрії – дистанційної діагностики здоров’я пацієнта за допомогою апаратури, що не лише фіксує фізіологічні показники, але й передає їх від амбулаторії до лікарні. 

Телемедицину давно використовують у розвиненому світі: кардіологи, онкологи, терапевти з США проводять відеоконференції та телемости з колегами з Британії, Японії, ЄС і навпаки. За допомогою трансляцій в режимі реального часу хірурги з різних країн спостерігають за експериментальними операціями та переймають передовий досвід. У разі ухвалення закону Україна з часом отримає можливість приєднатися до світової медичної спільноти, а це додаткові перспективи для вітчизняних лікарів і нова якість обслуговування для українських пацієнтів.