Електронні гроші і їх віртуальні зобов'язання

Про криптовалюту стало модно спілкуватися, тож саме час з'ясувати, які вона має особливості. Крім того, в Україні вже подейкують про запуск електронної гривні, пише Depo.ua

Електронні гроші – це записи на електронному носії, в обмін на які надаються товари і послуги.

В юридичному сенсі до них є ще кілька вимог:

- випускаються банками або іншими уповноваженими фінустановами;

- є зобов'язаннями емітента (того, хто випустив) обмінювати їх на звичайні гроші – готівку або поповнення рахунку.

- приймаються як засіб оплати не лише емітентом.

Середовищем для таких грошей є електронні платіжні системи, якими керує установа або компанія-оператор. Як правило, сама вона е-грошей не випускає, а домовляється про це, наприклад, з уповноваженим банком.

Носіями для електронних грошей можуть бути комп'ютери користувачів, сервери платіжних систем або картки з мікропроцесорами. Тому в технічному сенсі такі гроші поділяють на мережеві та карткові.

ВІРТУАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Зазвичай електронні гроші у вигляді записів-зобов'язань випускає банк на суму, яку отримав від клієнта. Кошти потрапляють на електронний гаманець клієнта у платіжній системі. Він може швидко переслати іншому користувачу системи свої електронні гроші (зобов'язання банку), наприклад, інтернет-магазину в обмін на товар. Так цифровий запис виконує функцію грошей.

Кошти пересилаються не між банківськими рахунками покупця і продавця, а між їхніми електронними гаманцями - спеціальними програмами на комп'ютері користувачів чи акаунтами на сервері платіжної системи.

Отримувач електронних грошей, у нашому випадку інтернет-магазин, може розплачуватися ними в межах системи або вивести – банк, який випустив такі гроші, зобов'язаний обміняти їх на готівку чи поповнення рахунку.

Тож "на вході" і "на виході" такої платіжної системи, де обертаються електронні гроші, є банківський рахунок, в нашому випадку – гривневий рахунок емітента.

КАРТИ-ГАМАНЦІ

Електронні гроші можуть зберігатися не на комп'ютерах, а на пластикових картах з мікропроцесором (смарт-картах) у таких платіжних системах, як VISA Cash, Mondex, Proton. Їх не треба плутати зі звичайними картами, які просто дають доступ до коштів на власному банківському рахунку. На смарт-картах, які є електронними гаманцями, записується грошовий файл на суму, попередньо перераховану банку.

Тут принцип той же. Під час оплати товару такою карткою електронні гроші з неї пересилаються продавцю, який матиме право обміняти їх у цьому банку на відповідну суму звичайними грошима.

Е-гроші клієнтів платіжних систем забезпечені відповідними коштами в банку, незалежно від носія – смарт-карта чи комп'ютер з віртуальним електронним гаманцем.

А от на телефонних, подарункових та інших подібних картах е-грошей немає. Вони створені для обміну інформацією про отримання товару або послуги на певну суму, але гроші тут ні до чого: оплата була зроблена ще в момент придбання карти.