#МенеНеЗупинити: досвід українських підприємців

Команда всеукраїнської програми підтримки малого підприємництва «Будуй Своє» (за підтримки «Ощадбанку») запустила флешмоб #МенеНеЗупинити, в рамках якого запропонувала українським підприємцям поділитися історіями своїх провалів.

Ціль - мотивувати починаючих підприємців не опускати руки, адже факап - це не кінець світу, - пише Ain.ua.

Найцікавіші історії #МенеНеЗупинити:

Засновник агентства Fedoriv Андрій Федорів не став ікорним магнатом.

Мій друг займався морепродуктами. І отримав ексклюзив у постачальника з Данії, який продавав класну заморожену червону ікру. У акуратних білих пластикових боксах по 1 кілограму. Кілограм обходився споживачеві приблизно в 2 рази дешевше, ніж звичайна ікра в магазині. Ікра була без консервантів і смачна. Ми її купували додому, були щасливі і якось за пляшкою вина чомусь вирішили, що це золота жила. І ми зможемо за невеликі гроші швидко створити інноваційно-ікорний стартап і зробити переворот в звичках споживання. Ми зробили нескладний, але преміум-еліт-престиж-сайт redikra.com, плюс була якась реклама в Google (соцмереж ще не було), створили картонну упаковку, купили відразу кілька дорогих білбордів на Старообухівській трасі і чекали.

Найскладнішою була робота у мого колишнього водія Ігоря. Він жив на Теремках. Його холодильник був буквально забитий ікрою. Поруч з холодильником стояла алюмінієва сумка-холодильник (як для перевезення органів) і лежала червона брендована форма. Він був напоготові і міг стартувати в будь-яку секунду 24/7.

Прибуття «ікровоза» в маєтку корупціонерів і просто багатих людей з кілограмами ікри мало стати вражаючим шоу і апогеєм розкоші - вершиною світу і символом їх остаточного успіху. Потім її потрібно було лише розморозити.

Ми збиралися стати Apple в світі доставки ікри, дуже переживали, що один водій не буде справлятися з потоком замовлень, і вже обговорювали, як забезпечити масштабування нашої ікряної імперії.

За два місяці ми отримали 3 або 4 дзвінки. І одне випадкове замовлення. Зрозуміли, що до битви ми не готові і закрили стартап. Ікру з'їли. Найбільше, звичайно засмутився Ігор, який так і не став володарем червоноікорного світу. А я ще кілька місяців їздив на дачу повз наш бігборд, який чомусь ніхто не хотів переклеювати. Зараз, при здоровому розумі я не можу пояснити собі і вам, навіщо ми в принципі це робили і чому повірили в цю дивну історію, але краще швидко спробувати і недорого закрити, ніж нічого не зробити і все життя жаліти.

Засновник і головний виконавчий директор «Вулична їжа» Роман Тугашев про невдалий досвід в ролі ресторатора.

Розповідаю історію про те, як в 2011 році пішов я відкривати гастробар «Томатос». Без досвіду і без розуміння процесів. Як сказав якось Сава Лібкін, я занадто пізно зрозумів, що таке P & L.

Заробивши гроші на успішної юридичній практиці, успішно їх просадив в неуспішному закладі. Цей досвід був куплений мною рівно за $ 100 000.

Гастробар «Томатос» протягнув рік. Після затяжного відкриття, прекрасного медового місяця і тривалого судомного періоду мені довелося віддати його за борги. Хоча, поклавши руку на серце, це був шикарний період життя, який мені дав багато знайомств, позитивних емоцій, вдячних гостей і цінних критиків, які опісля стали друзями. Чому мене навчив цей досвід:

• не займатися тим, у чому взагалі нічого не розумієш, на крайняк купити криптовалюту;
• вчитися краще на роботі, будучи найманим співробітником;
• справжня робота почнеться після завоювання успіху, утримати завжди складніше;
• Не відкрию нічого на останні гроші;
• гроші краще брати у найближчих родичів, шанси, що за вами будуть бігати з пістолетом мінімальні. Максимум - образа, нерозуміння, яке з часом сходить нанівець;
• готовність працювати 24/7;
• без команди немає успіху;
• завжди виконувати правило номер 2. Влітку 2013-го я чесно сказав собі, що не зміг, що #незлетіло, повісив замок на двері і пішов організовувати перший фестиваль «Вулична їжа».

Засновник і головний виконавчий директор Octogin Олексій Малицький про те, чому невдачі - це добре.

Вирішив нагадаті собі вміст папки «Закриті проекти»: бренд навушніків, брендові шнурівкі, фастфуд, сервіс сухої мийки, сервіс доставки товарів з Китаю, тревел-агенція, магазин одягу, сервіс оренди авто, ІВЕНТ-агенція, сервіс підписки на косметику, студія психологічної розгрузки.

Не всі проекти побачили ринок, деякі були закриті через брак інвестицій, зміну ринку, криві руки, відсутність досвіду, невдалий час, шкідливі звички. Але тільки сьогодні зрозумів, що за свою історію підприємця по хорошому я фейлив один проект в один рік. І це було чудово. Тому "фейліть" настільки швидко, наскільки ви можете, і тоді завтра ви будете знати більше і приймати більш якісні рішення.