Керченський міст: чому підприємцям важливіший прибуток за нацбезпеку

Після окупації Криму з території РФ на півострів можна потрапити лише через Керченську переправу, яка часто припиняє свою роботу через погодні умови та має недостатню пропускну спроможність. Саме тому РФ хоче звести Керченський міст до 2019 року, залучивши фінанси інвесторів.

Про це повідомляє Укрінформ.

З порушенням вимог Водного кодексу України та норм міжнародного права, будується об'єкт, який спричиняє серйозну небезпеку екології Чорного та Азовського морів: забруднення, порушення природного відтворення водних біоресурсів та їх знищення.

За інформацією Інституту водних проблем і меліорації НАН України, орієнтовні збитки, заподіяні оточуючому середовищу Чорного та Азовських морів при будівництві Керченського мосту, за умови необхідності кріплення морських берегів, становитимуть щонайменше 10 млрд грн.

За наданою прокуратурі інформацією фахівців, масштабні роботи можуть перетворити Азовське море в Чорноморську затоку. Різка зміна хімічного складу води призведе до загибелі багатьох живих організмів, у тому числі, дельфінів, які занесені до Червоної книги.

Отже, будівництво мосту у протоці може призвести до регіональної екологічної катастрофи.

Однак Російська Федерація всупереч вимогам Конвенції ООН з морського права, Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки здійснює будівництво арки транспортного переходу через Керченську протоку.

Будівництво Росією моста через Керченську протоку створює нові загрози для національної безпеки України, адже перекриття протоки після встановлення залізничної арки обмежить рух українських суден і завдасть збитків українським портам.

"Наприклад, у зв’язку висотою арки над рівнем моря в 35 метрів надводний габарит судна має бути не більше 33 метрів. Це виключає проходження протокою суден типу Panamax – їх надводний габарит становить 37,5 метра. Підрахунки українських експертів свідчать, що збитки українських портів лише через це обмеження становитимуть величезні цифри. У випадку Маріуполя це близько 25-30% усієї портової перевалки! Наприклад, під ризиком стають поставки близько мільйона тонн чавуну на рік за контрактами з американськими замовниками", - заявляють експерти Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.

Крім цього Росія запровадила односторонні перекриття протоки у зв’язку з роботами зі встановлення арки.

"Слід зазначити, одна доба стоянки судна перед протокою в очікуванні відкриття проливу оцінюється в 20 тисяч доларів США. Враховуючи щоденний трафік суден через протоку на рівні 70-90 суден на добу, неважко підрахувати збитки, які прямо впливають на ціну фрахту та економічну привабливість регіону в цілому", - вважають експерти.

Наприклад, вже зараз близько 50% морських суден, які були завантажені на терміналі ТОВ «УкрТрансАгро» (порт Маріуполь) за минулий маркетинговий рік, не відповідають габаритним обмеженням, які можуть бути запроваджені. Фактично збитки виражаються у втраті вантажопотоку та, як наслідок, недоотримані портових зборів у портах Маріуполь та Бердянськ.

Порт Бердянськ втрачає 448,7 тис. тонн вантажопотоку, недоотримання портових зборів до кінця 2017 року прогнозовано складатиме 206 тис. доларів США (5603,2 тис. грн). Маріупольський порт втрачає лише в 2017 році 705 тис. тонн вантажопотоку, а недоотримання портових зборів складає 3,5 млн грн.

Крім видобутку копалин, зокрема газу, на українському континентальному шельфі, а також будівництва моста через Керченську протоку, яке заважає проходу українських суден та роботі наших портів, складовими "повзучої анексії" можа вважати створення Росією вогнищ дестабілізації в прибережних районах - зокрема, в Маріуполі та Бердянську.

Однак, незважаючи на це, Керченський міст розбудовує українська техніка, яка нелегально декілька разів на добу перетинає державний кордон. Окрім техніки на півострів постійно з материкової України завозиться питна вода.

Про це розповів на "Радіо Куреш" представник президента в АР Крим Б. Бабін.