«Є люди з державницькою позицією», - Ігор Лапін про боротьбу в парламенті і на фронті

Народний депутат від Луцька Ігор Лапін підбив підсумки трьох років роботи у парламенті, розповів про підпал авто, добудову школи № 27 та ключові реформи Верховної Ради.

- Час біжить швидко і вже три роки ви представляєте лучан у Верховній Раді. Якими для Вас були ці три роки?

- Не скажу, що вони минули на одному подиху, хоч час біжить швидко. Але коли мерзнеш на Майдані, під кулями захищаєш територію від ворога парламент з середини сприймаєш зовсім інакше. Коли зайшов сюди як депутат — зрозумів, що не помилився. Мало просто хотіти змінити країну і говорити про це на Майдані чи в окопах. Треба руйнувати цю скелю зсередини, а разом з нею стереотипи та пригріті в когось місця. Хоча і в парламенті чимало ідейних людей з державницькою позицією.

- В роботі цього парламенту, напевно, виділю дві складові — депутати не бояться йти на непопулярні кроки заради змін. Депутати з повагою відноситься до «вулиці», адже саме вона стала першоджерелом переформатування влади в державі. Зараз Верховна Рада найбільш відкритий орган в плані роботи і підзвітності. Водночас, найбільш вразливий, оскільки окремі депутати займаються самопоїданням та дискредитацією України на міжнародному рівні. Це ж яким стервом треба бути, щоб на міжнародному рівні вийти і сказати «заберіть в нас безвіз, бо в країні все пропало». При цьому вони усвідомлюють, що безвіз заберуть не в них, а в простих громадян. Це я називаю «оголтєлий популізм». Але зауважу — сильні вистоять, сприймуть критику і будуть міняти ситуацію відповідно до запитів суспісьства.

«Є люди з державницькою позицією», - Ігор Лапін про три роки боротьби в парламенті і на фронті

- Ви сказали «сильні вистоять» - а скільки зараз таких?

- Більшість точно є (ред. - посміхається). Під силою я маю на увазі не фізичні можливості. А волю до дій, силу духу, переконань, характеру. Коли «майданівці» заходили в Раду — усі розуміли, що цей парламент перехідний. Це як місток між минулим і майбутнім, між хорошим і поганим. Тому головне зберегти баланс і не зійти зі шляху, який нам призначений.

- Три роки позаду, але людям найбільше запам'ятався саме 2017 — як рік 4 ключових реформ. Тобто від наступного року треба очікувати, що реформи запрацюють і що далі?

- Якщо ми говоримо про реформи, то перш ніж їх проголосувати — йшла тривала дискусія в суспільстві, вносились правки в проекти. Наприклад, старт судової реформи — це червень 2016 року, коли голосували зміни до Конституції. Багато уваги було привернуто до медичної реформи. Щодо неї є багато застережень. Я перш ніж прийняти рішення, консультувався з медиками в місті Луцьк. Адже депутати проголосують «нові правила», а жити нам усім. Скажу зразу, чуда на наступний рік очікувати не варто. Реформи не даються легко, особливо якщо вони міняють систему. Але краще робити непопулярні кроки і міняти з часом ситуацію, ніж просидіти п'ять років в парламенті і не зробити нічого.

Ви бачите скільки галасу з освітньої реформи. Але ключовий меседж — українізація — дуже правильний. Українцями народжуються і несуть цю ідею протягом життя. Наша ідентичність, власна мова, власна історія, власна держава чомусь не подобається ворогам. Але ми і це переможемо.

«Є люди з державницькою позицією», - Ігор Лапін про три роки боротьби в парламенті і на фронті

- На окрузі у Вас свої перипетії, теж в чомусь військові. Я маю на увазі підпал авто, виступи військових під ОДА, наклепи з боку деяких колишніх «штабістів» та чиновників-олігархів з їх підданими. Ви рідко коментуєте цей негатив. Можна привідкрити завісу правди?

- Правда одна. Не думаю, що зможу всім нав'язати сприйняття подій саме так, як переживаю їх я. Але на Ваше прохання прокоментую ситуацію в Луцьку. За рік дійсно проти мене друкували чимало неправдивої інформації, в тому числі особистої. Щоб було по совісті і по справедливості — суд має дати всьому цьому оцінку. Про моє особисте — прийде час, поговоримо.

Історія з авто. Це підпал, встановлено судовою експертизою. Були бажаючі, які швидко розкрутили через ЗМІ «люстрованих правоохоронців» та недолугих «експертів» на темі замикання. Не вийшло — бо на словах можна говорити одне, але з фактами сперечатись важко. В Фейсбуці я написав — «повне КАСКО — і ніякий підпал не страшний». Страхова компанія компенсувала збитки.

Ви помітно виділяєтесь серед інших депутатів — ведете звичайний спосіб життя, не встановлюєте лавочки і не створюєте благодійні фонди. Долаєте таким чином стереотипи людей про політиків?

Знаєте, коли був на Майдані — теж вірив в багато стереотипів. Але ще знав, що якщо чогось дуже хотіти — то треба бачити мету, і бачити можливість її досягнення. Я ніколи не приховував ні свого військового, ні адвокатського минулого. Чітко говорив, що йду з окопів у Верховну Раду, щоб зсередини очолити боротьбу з системою, зловживаннями та корупцією в ній. Тому «ліпити» мені імідж депутата, який ставить лавочки чи дитячі майданчики — не зовсім правильно. Взагалі не дуже люблю це штучне слово «імідж». Я такий, який є, і роблю те, що можу, тим, чим маю, там, де я є.

«Є люди з державницькою позицією», - Ігор Лапін про три роки боротьби в парламенті і на фронті

Маю чітке розуміння, що в Луцьку не вистачає шкіл. Тому намагаюсь допомогти в добудові 27 школи в 55-му мікрорайоні. В цьому році з бюджету на неї залучив 16 млн 250 тис. грн. Те, що «місцеві тимчасові керівники» цього не розуміють. В 2017 році відкликали 10 млн грн. з будівництва школи, а на 2018 рік не передбачили «ні копійки» на добудову. Чиновники мають працювати для людей. Хоч чергове відкриття перенесли, але школа все одно буде, бо цього хочуть лучани. А їх більше ніж чиновників в міськраді.

Спілкуючись з медиками, чую, що їм критично бракує медобладнання. Тому наступні 16 млн 500 тис. грн. скерував на Волинську обласну лікарню. Я не хочу бути депутатом, який прийшов, щоб поставити лавочки і випросити голос на наступних виборах. Я хочу, щоб з мого перебування в парламенті якомога більше людей отримали користь. А освіта і медицина — це наріжні камені теперішнього і майбутнього.

- Новий рік і Рідзво з чим асоціюються у Вас? І чого Ви чекаєте від наступного року?

Якщо одним словом, то це «добро». Його справді не вистачає в нашому житті. Хочеться миру, спокою і розуміння того, що є наша земля, є наш дім — і ми можемо тут наводити лад. Тому й хочеться побажати, щоб слова, які ми кажемо щороку - «бажаю миру, щастя і добра» нарешті справдилися. Слава Україні! З Новим Роком!

Катерина ВОРОБЙОВА