Що було спочатку Різдво чи Новий рік у давніх українців

Здавна найголовнішим зимовим святом було Різдво. З другої половини 19-го століття популярності набуває святкування Нового року, з тими атрибутами, які збереглися й до сьогодні, - повідомили експерти в ефірі Радіо Свобода.

Різдво, як основне річне свято для східних слов’ян і для європейців, було скасовано через декілька тижнів після Жовтневого перевороту. Змінився календар, велася антирелігійна пропаганда і майже 20 років намагалися боротися з Різдвом.

«З 1917 по 1935 рік із Різдвом боролися, але нічого не змогли зробити, тому що свято вже набуло поширення і полюбилося дітям. За декілька років починається впровадження Нового року з Дідом Морозом, червоною зіркою. Також був змінений кулінарний код. Якщо на Різдво була кутя та узвар, то тут з’явилися шампанське та олів’є», - розповіла етнограф, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології Олена Чабанюк.

Новий рік, який ми знаємо, дуже відрізняється від Щедрого вечора, більш притаманного українцям. У нас «старий Новий рік» існує й досі: Щедрик, Щедрий вечір, Маланка, по всій Україні так і є у нашій традиції.

І до сьогодні на Донбасі у селах відбувається маланкування, готують пряники для щедрувальників. Ця традиція свідчить про те, що там були переселенці з Поділля, вона досі існує, наприклад, навколо Слов’янська.

«Ми рахуємо кожен рік від Різдва Христового. Різдво є спочатку. А у святкуванні Нового року після Різдва є проста логіка: спочатку святкуємо головне», - підсумував філософ, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської академії Костянтин Сігов.

В дохристиянських віруваннях спочатку все-таки народжувалося нове сонце, на зимове сонцестояння, народжувався новий бог, а потім новий рік.

Зрештою українці святкують дуже багато «нових років». Весняний – аграрний новий рік, за яким Нестор-літописець розпочинав «Повість минулих літ». Осінній, який починався 1 вересня, був популярним на теренах України у 14 столітті.

Отже, українці здавна святкували спочатку Різдво, а потім Новий рік, який зараз називають Старим Новим роком.

Людям потрібно святкувати відновлення, початок нового. Плюс, 30% населення живуть у селі, відповідно, дотримуються традиційних звичаїв і обрядів. Зараз це вже стає частиною фольклорної культури.