Християнське трактування Щедрого вечора

В Україні 13 січня, зустрічають Старий Новий рік. Щедрий вечір - народне свято слов'ян, що йде корінням вглиб дохристиянської історії.

Традиція відзначати Старий Новий рік виникла після 1918 року, коли було введено нове літочислення, - пише dt.ua.

У християнській традиції свято приурочене пам'яті преподобної Меланії Римлянки, яка жила в Римі в IV-V століттях.

Меланія була дочкою римського сенатора, якій у спадок дісталося багатство батька. Свята вирішила присвятити своє життя слідування вченню Христа.

Її багатство витрачалося на місіонерську діяльність, створення громад і монастирів. Разом з чоловіком служителька поширювала Заповіт серед безлічі народів.

День її смерті (13 січня - 31 грудня за церковним календарем) став пам'ятною датою в православній традиції. Згодом релігійні обряди змішалася з язичницькими, що дійшли до наших днів.

Назва Васильєв вечір свято отримало на честь пам'яті про Святого Василя Великого, одного з великих каппадокійців (видатних діячів, чия інтерпретація вчення користується авторитетом), якого церква вшановує 14 січня (1 січня за старим стилем).

Відповідно до української новорічної традиції, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим, тому що до нього готують щедрий святковий новорічний стіл: вдруге протягом зимових свят вариться кутя, але вже скоромна, а на столі повинні переважати м'ясні страви (ковбаси, смажене м'ясо, печеня і т. п.). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м'ясом, вареники зі сметаною.

Головне святочне дійство Щедрого вечора це - щедрування.

Щедрівки відрізняються від колядок неодмінним приспівом "Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров'я".