Прем'єра тижня: вийшов фільм про оперного співака, який загинув на Донбасі

В український прокат вийшов документальний фільм «Міф» режисерів Леоніда Кантера та Івана Яснія про життя та смерть Василя Сліпака, соліста Паризької опери та воїна-добровольця, - про це пише Катерина Сліпченко у інтернет-виданні zaxid.net.

Робота над фільмом тривала 17 місяців.

«Львів є великою частиною нашого фільму. У нашому фільмі три частини – Львів, Париж та фронт. Це була дуже складна робота. Ми почали її власним коштом та з власної ініціативи. Ми отримали відео від дуже великої кількості людей. Його було так багато, що ми зрозуміли, що проект має бути більшим. Тоді ми оголосили збір коштів, щоб залучити необхідних фахівців. Згодом ми виграли пітчінг Держкіно, і тоді стало зрозуміло, що ми зможемо зробити фільм таким, яким ми би хотіли. Більшість наших задумів було реалізовано», - говорить режисер Леонід Кантер.

Режисери за життя не знали талановитого співака, тому основну інформацію вони отримали з розповіді його брата Ореста.

«Ми не знали Василя за життя і для нас було дуже важливим, що його брат Орест довірив розповісти про свого брата. Взагалі, у роботі над фільмом найважчим і найголовнішим для нас було здобути довіру людей» - додає він.

Василь Сліпак народився у Львові, але згодом переїхав до Франції, де прожив 19 років, де мав усе: ім’я, успішну кар’єру на світових оперних сценах, друзів та кохання.

Під час подій на Майдані він брав участь у демонстраціях в Парижі, згодом долучився до волонтерського руху. Проте цього йому видавалось замало і він пішов добровольцем, обравши собі псевдо «Міф» на честь улюбленої оперної партії, Мефістофеля. У червні 2016 року Сліпак загинув від кулі снайпера.

Автори фільму використали надзвичайно багато архівного відео. Вони доклали чимало зусиль, аби поговорити з великою кількістю людей, які знали Сліпака, і співака, і добровольця.

«Режисери, які працювали над фільмом, зробили колосальну роботу. Вони знайшли різних людей, які працювали з Василем. Також вони були на фронті, зустрічалися з різними людьми і там. Я сподіваюся, що кожен глядач знайде у фільмі відповідь на запитання, яких не він знаходив у звичному житті», - розповів Орест Сліпак, старший брат Василя.

У підсумку на екрані постає портрет живої людини. Фільм є дуже відвертим. Він не намагається героїзувати Сліпака, розповідаючи про нього і кумедні, і надзвичайно інтимні речі. Мабуть чимало глядачів вийшли після перегляду із відчуттям, що знали його.

І саме це відчуття є найціннішим здобутком фільму.

Режисери у фільмі поєднують інтерв'ю, фотографії, архівне відео тощо. Вони вдало поєднують це з казкою Джанні Родарі «Джельсоміно у країні брехунів», яка з'являється у фільмі у вигляді анімації. Виконав її музикант та художник Юрій Журавель.

Паралельні історії, казкова та справжня, сплітаються, підкреслюють одна одну та дають назві фільму «Міф» додаткового сенсу.

«Мені здається, що поєднання такої ніби веселої графіки та трагічних подій, про які йдеться у фільмі, є дуже вдалим. З одного боку така графіка робить фільм не таким страшним, з другого вона, сподіваюсь, дозволить розширити коло глядачів, зацікавивши цією історію і дітей», - розповів Юрій Журавель.

Він додав, що робота була дуже складною, проте результатом він задоволений. Також Юрій Журавель робив титри та усю рекламну продукцію до фільму.

Варто зауважити, постер до фільму «Міф» є одним із найкращих, якщо говорити про українське кіно останнього часу.

Музику до фільму написали близький друг Василя Сліпака, композитор Євген Гальперін, який співпрацював із Люком Бессоном, а також Роман Григорів, Ілля Разумейко та Едуард Приступа.

Картина «Міф» повністю обертається довкола Сліпака. Вона ставить запитання, на які, мабуть, важко знайти відповіді: чому він покинув все та пішов воювати? Чи правильним був такий вибір?

Різні герої картини відповідають на ці запитання по-різному.

А глядачеві, щоб спробувати знайти власні відповіді, варто просто піти у кіно.